А наше ж тіло таке, як тіло наших братів, наші сини як їхні сини.
А ось ми тиснемо наших синів та наших дочок за рабів, і є з наших дочок утискувані.
Ми не в силі робити, а поля наші та виноградники наші належать іншим…

І сильно запалав у мені гнів, коли я почув їхній крик та ці слова!

А моє серце дало мені раду, і я сперечався з шляхетними та з заступниками та й сказав їм: Ви заставою тиснете один одного!
І скликав я на них великі збори.

І сказав я до них: Ми викуповуємо своїх братів юдеїв, проданих поганам, за нашою спромогою, а ви будете продавати своїх братів, і вони продаються нам?
І мовчали вони, і не знаходили слова…

І сказав я: Не добра це річ, що ви робите!
Чи ж не в боязні нашого Бога ви маєте ходити, через ганьбу від тих поганів, наших ворогів?

Також і я, брати мої та юнаки мої були позикодавцями срібла та збіжжя.
Опустімо ж ми оцей борг!

Верніть їм зараз їхні поля, їхні виноградники, їхні оливки, й їхні доми та відсоток срібла, і збіжжя, виноградний сік та нову оливу, що ви дали їм у заставу за них!

І вони сказали: Повернемо, і не будемо жадати від них!
Зробимо так, як ти говориш!
І покликав я священиків, і заприсягнув їх зробити за цим словом.

Витрусив я й свою пазуху та й сказав: Нехай отак витрусить Бог кожного чоловіка, хто не сповнить цього слова, з дому його та з труду його, і нехай буде такий витрушений та порожній!
І сказали всі збори: Амінь!
І славили вони Господа, і народ зробив за цим словом.

Також від дня, коли цар наказав мені бути їхнім намісником в Юдиному краї від року двадцятого й аж до року тридцять другого царя Артаксеркса, дванадцять літ не їв намісничого хліба ані я, ані брати мої.

А намісники попередні, що були передо мною, чинили тяжке над народом, і брали від них хлібом та вином одного дня сорок шеклів срібла;
також їхні слуги панували над народом.
А я не робив так через страх Божий.

також у праці того муру я підтримував, і поля не купували ми, а всі мої слуги були зібрані там над працею.

А за столом моїм були юдеї та заступники, сто й п́ятдесят чоловіка, та й ті, хто приходив до нас із народів, що навколо нас.

А що готовилося на один день, було: віл один, худоби дрібної шестеро вибраних, і птиця готувалася в мене, а за десять день виходило багато всякого вина.
А при тому я не жадав намісничого хліба, бо та робота направи мурів була тяжка на тому народі.

Запам́ятай же мені, Боже мій, на добре все те, що я робив для цього народу!