Азбука веры » Би́блия » Неемі́и » гл.6

Неемі́и, Глава 6

Толкования

Толкования главы

Толковая Библия А.П. Лопухина

6:1

см.:Неем.13:21:28;

6:2

6:3

6:4

6:5

6:6

6:7

6:8

6:9

6:10

6:11

см.:Чис.18:7;

6:12

6:13

6:14

6:15

6:16

см.:Исх.8:19;

6:17

6:18

6:19

Церковнославянский (рус)

Бы́сть же егда́ услы́ша санавалла́тъ и тові́а и гиса́мъ Араві́йскiй и про́чiи врази́ на́ши, я́ко созда́хъ стѣ́ну, и не оста́ся въ ни́хъ сква́жня: и а́зъ да́же до вре́мене о́наго две́рiй не поста́вихъ во вратѣ́хъ:

и посла́ санавалла́тъ и гиса́мъ ко мнѣ́, глаго́люща: прiиди́, и собере́мся вку́пѣ въ ве́сехъ на по́ли оно́ [глаго́лемѣмъ]. Ті́и же помышля́ста мнѣ́ сотвори́ти зло́е.

И посла́хъ къ ни́ма посло́въ, глаго́ля: дѣ́ло вели́ко а́зъ творю́ и не могу́ сни́ти, да не преста́нетъ дѣ́ло: егда́ же совершу́ е́, взы́ду къ ва́ма.

И посла́ста ко мнѣ́, я́коже глаго́лъ се́й, четы́рижды, и посла́хъ къ ни́ма по си́мъ.

И присла́ ко мнѣ́ санавалла́тъ пя́тое о́трока своего́, и посла́нiе отве́рсто въ руку́ его́, и бѣ́ напи́сано въ не́мъ:

во язы́цѣхъ услы́шано е́сть, и гиса́мъ рече́, я́ко ты́ и Иуде́е мы́слите отступи́ти, сего́ ра́ди ты́ созида́еши стѣ́ну, и ты́ да бу́деши и́мъ въ царя́:

и къ си́мъ проро́ки поста́вилъ еси́ себѣ́, да бу́деши во Иерусали́мѣ царе́мъ надъ Иу́дою: и ны́нѣ возвѣстя́тся царю́ словеса́ сiя́: и сего́ ра́ди ны́нѣ прiиди́, да сотвори́ма совѣ́тъ вку́пѣ.

И посла́хъ къ нему́, глаго́ля: не сотвори́ся по словесе́мъ си́мъ, я́коже ты́ глаго́леши, зане́ от се́рдца твоего́ ты́ лже́ши въ си́хъ:

я́ко вси́ страша́тъ на́съ, глаго́люще: ослабѣ́ютъ ру́цы и́хъ от дѣ́ла сего́, и не сотвори́тся: и ны́нѣ укрѣпи́хъ ру́ки моя́.

И а́зъ внидо́хъ въ до́мъ Семе́а сы́на далаі́ева, сы́на метавеи́лева, и то́й заключе́нъ, и рече́: да собере́мся въ до́мъ Бо́жiй посредѣ́ его́ и заключи́мъ две́ри его́, я́ко прихо́дятъ но́щiю, да убiю́тъ тя́.

И реко́хъ: кто́ есть му́жъ, яко́въ а́зъ, и убѣжи́тъ? или́ кто́ я́ко а́зъ, и́же вни́детъ въ до́мъ, и жи́въ бу́детъ? не вни́ду.

И уразумѣ́хъ, и се́, Бо́гъ не посла́ его́: я́ко проро́чествова сло́во на мя́.

И тові́а и санавалла́тъ ная́ста на мя́ наро́дъ, да устрашу́ся, и сотворю́ та́ко, и согрѣшу́, и да бу́ду и́мъ во и́мя зло́, я́ко да поно́сятъ ми́.

Помяни́, Бо́же, тові́ю и санавалла́та по дѣло́мъ и́хъ си́мъ, и ноаді́а проро́ка и про́чихъ проро́къ, и́же страша́ху мя́.

И соверши́ся стѣна́ въ два́десять пя́тый ме́сяца Елу́ла въ пятьдеся́тъ и два́ дни́.

И бы́сть егда́ услы́шаша вси́ врази́ на́ши, и убоя́шася вси́ язы́цы, и́же о́крестъ на́съ, и нападе́ стра́хъ вели́къ предъ о́чи и́хъ, и позна́ша, я́ко от Го́спода Бо́га на́шего соверше́но бы́сть дѣ́ло сiе́.

И во дни́ о́ны от мно́гихъ держа́вныхъ Иу́диныхъ посла́нiя прихожда́ху къ тові́и, и тові́ина [посла́нiя] прихожда́ху къ ни́мъ.

Мно́зи бо во Иуде́и кля́шася ему́, я́ко зя́ть бѣ́ сехені́и сы́на Ира́ева: и Ионаѳа́нъ сы́нъ его́ поя́ дще́рь месула́ма сы́на Варахі́ина въ жену́.

И словеса́ его́ бы́ша глаго́лющiи ко мнѣ́, и словеса́ моя́ бы́ша износя́щiи ему́. И посла́нiе посла́ тові́а, да устраши́тъ мене́.

Украинский (Огієнко)

І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура, і що не позосталося в ньому вилому, але до цього часу дверей у брамах я не повставляв,

то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: Приходь, і вмовимося разом у Кефірімі в долині Оно!
А вони замишляли зробити мені зло…

І послав я до них послів, говорячи: Я роблю велику працю, і не можу прийти.
Нащо буде перервана ця праця, як кину її та піду до вас?

І посилали до мене так само чотири рази, а я відповідав їм так само.

І так само Санваллат п́ятий раз прислав до мене слугу свого, а в руці його був відкритий лист.

А в ньому написане: Чується серед народів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими словами.

Та й пророків ти понаставляв, щоб викрикували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді!
А тепер цар почує оці речі.
Отож, приходь, і порадьмося разом!

І послав я до нього, говорячи: Не було таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишляв!…

Бо всі вони лякали нас, говорячи: Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, і не буде вона зроблена!
Та тепер, о Боже, зміцни мої руки!

І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав́їлового сина, а він був задержаний.
І він сказав: Умовмося піти до Божого дому, до середини храму, і замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе, власне вночі прийдуть забити тебе…

Та я відказав: Чи такий чоловік, як я, має втікати?
І хто є такий, як я, що ввійде до храму й буде жити?
Не ввійду!

І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупили його…

Бо він був підкуплений, щоб я боявся, і зробив так, і згрішив.
Це було для них на злий поговір, щоб образити мене.

Запам́ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страхали мене!

І був закінчений мур двадцятого й п́ятого дня місяця елула, за п́ятдесят і два дні.

І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!

Тими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них.

Бо багато-хто в Юдеї були заприсяженими приятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку Мешуллама, Берехіїного сина.

І говорили передо мною добре про нього, а слова мої передавали йому.
Товійя посилав листи, щоб настрахати мене.

Латинский (Nova Vulgata)

Factum est autem cum audisset Sanaballat et Thobias et Gosem Arabs et ceteri inimici nostri, quod aedificassem ego murum, et non esset in ipso residua interruptio — usque ad tempus autem illud valvas non posueram in portis —

miserunt Sanaballat et Gosem ad me dicentes: «Veni, et conveniamus in Cephirim in campo Ono». Ipsi autem cogitabant, ut facerent mihi malum.

Misi ergo ad eos nuntios dicens: «Opus grande ego facio et non possum descendere; cur cessare oportet opus, si desistero et descendero ad vos?».

Miserunt autem ad me secundum verbum hoc per quattuor vices, et respondi eis iuxta sermonem priorem.

Et misit ad me Sanaballat iuxta verbum prius quinta vice puerum suum, et epistulam non obsignatam habebat in manu sua, in qua erat scriptum:

«In gentibus auditum est, et Gosem dixit quod tu et Iudaei cogitetis rebellare, et propterea aedifices murum et levare te velis super eos regem; iuxta hanc vocem

et prophetas posueris, qui praedicent de te in Ierusalem dicentes: "Rex in Iudaea est!". Nunc autem auditurus est rex verba haec; idcirco nunc veni, ut ineamus consilium pariter».

Et misi ad eum dicens: «Non est factum secundum verba haec, quae tu loqueris; de corde enim tuo tu componis haec».

Omnes enim hi terrebant nos cogitantes: «Fatigabuntur manus eorum ab opere, et non complebitur». Quam ob causam magis confortavi manus meas.

Et ingressus sum domum Semeiae filii Dalaiae filii Meetabel, ubi erat detentus. Qui ait: «Tractemus nobiscum in domo Dei, in medio templi, et claudamus portas aedis, quia venturi sunt, ut interficiant te; utique nocte venturi sunt ad occidendum te".

Et dixi: «Num quisquam similis mei fugit? Et quis ut ego ingredietur templum et vivet? Non ingrediar».

Et intellexi quod Deus non misisset eum, sed quasi vaticinans locutus esset ad me, quia Thobias et Sanaballat conduxerant eum.

Acceperat enim pretium, ut territus sic agerem et peccarem, et haberent malum, quod exprobrarent mihi.

Memento, Deus meus, Thobiae et Sanaballat iuxta opera eorum talia, sed et Noadiae prophetae et ceterorum prophetarum, qui terrebant me!

Completus est autem murus vicesimo quinto die mensis Elul, quinquaginta duobus diebus.

Factum est ergo, cum audissent omnes inimici nostri, et vidissent universae gentes, quae erant in circuitu nostro, ut conciderent intra semetipsos et scirent quod a Deo factum esset opus hoc.

Sed et in diebus illis, multae optimatum Iudaeorum epistulae mittebantur ad Thobiam, et a Thobia veniebant ad eos.

Multi enim in Iudaea coniurationem fecerunt cum eo, quia gener erat Secheniae filii Area, et Iohanan filius eius acceperat filiam Mosollam filii Barachiae.

Sed et laudabant eum coram me et verba mea nuntiabant ei; et Thobias mittebat epistulas, ut terreret me.

Узбекский

Языки

В этом переводе выбранная книга отсутствует