И прiи́де ме́сяцъ седмы́й, сы́нове же Изра́илевы бя́ху во градѣ́хъ свои́хъ: и собра́шася вси́ лю́дiе я́ко му́жъ еди́нъ на простра́нство, е́же предъ враты́ водны́ми, и реко́ша е́здрѣ пи́сарю, да принесе́тъ кни́гу зако́на Моисе́ова, его́же заповѣ́да Госпо́дь Изра́илю.

И принесе́ Е́здра свяще́нникъ зако́нъ предъ мно́жество от муже́й да́же до же́нъ, и всѣ́мъ, и́же можа́ху разумѣ́ти слы́шаще, въ де́нь пе́рвый ме́сяца седма́го,

и чте́ въ не́мъ [я́вно на простра́нствѣ, е́же предъ враты́ водны́ми], от у́тра да́же до полу́дне, предъ му́жи и жена́ми, и сі́и бя́ху разумѣ́юще, и у́ши всѣ́хъ люді́й ко кни́зѣ зако́на.

И ста́ Е́здра писе́цъ на степе́ни древя́нѣмъ, его́же сотвори́ша къ народовѣща́нiю, и ста́ша бли́зъ его́ Матѳаѳі́а и саме́а, и Анані́а и урі́а, и хелкі́а и маасі́а одесну́ю его́, ошу́юю же фадаі́а и Мисаи́лъ, и Мелхі́а и оса́мъ, и Асавадма́ и Заха́рiа и Месолла́мъ.

И разгну́ Е́здра кни́гу предъ всѣ́ми людьми́, я́ко то́й бѣ́ надъ людьми́, и бы́сть егда́ разгиба́ше ю́, ста́ша вси́ лю́дiе.

И благослови́ Е́здра Го́спода Бо́га вели́каго, и отвѣща́ша вси́ лю́дiе и рѣ́ша ами́нь, воздви́гше ру́цѣ свои́, и преклони́шася и поклони́шася Го́сподеви лице́мъ на зе́млю.

Иису́съ же и ванаі́а и сараві́а, ака́нъ, Савате́й, кампта́съ, Азарі́а, Иозавада́нъ, Анифане́съ и леви́ти бя́ху вразумля́юще люді́й въ зако́нѣ: лю́дiе же стоя́ху на стоя́нiи свое́мъ.

И что́ша въ кни́зѣ зако́на Бо́жiя, и поуча́ше Е́здра и изъясня́ше ко разумѣ́нiю Госпо́дню, и разумѣ́ша лю́дiе чте́нiе.

Рече́ же Неемі́а и Е́здра свяще́нникъ и писе́цъ, и леви́ти и толку́ющiи лю́демъ, и рѣ́ша всѣ́мъ лю́демъ: де́нь свя́тъ е́сть Го́споду Бо́гу на́шему, не рыда́йте и не пла́чите. Поне́же пла́каша вси́ лю́дiе, егда́ услы́шаша словеса́ зако́на.

И рече́ и́мъ: иди́те и яди́те ту́чная и пі́йте сла́дкая, и посли́те ча́сти не иму́щымъ, я́ко свя́тъ е́сть де́нь Го́сподеви на́шему, и не печа́литеся, и́бо ра́дость Госпо́дня сiя́ е́сть си́ла на́ша.

Леви́ти же молча́нiе творя́ху во всѣ́хъ лю́дехъ, глаго́люще: молчи́те, я́ко де́нь свя́тъ е́сть, и не тужи́те.

И отидо́ша вси́ лю́дiе я́сти и пи́ти, и посла́ти ча́сти, и сотвори́ти весе́лiе вели́ко, я́ко разумѣ́ша словеса́, и́мже научи́ша и́хъ.

И въ де́нь вторы́й собра́шася кня́зiе оте́чествъ со всѣ́ми людьми́, свяще́нницы и леви́ти ко е́здрѣ писцу́, да протолку́етъ всѣ́мъ словеса́ зако́нная.

И обрѣто́ша пи́сано въ зако́нѣ, его́же заповѣ́да Госпо́дь руко́ю Моисе́овою, да обита́ютъ сы́нове Изра́илевы въ ку́щахъ въ пра́здникъ ме́сяца седма́го,

и да проповѣ́дятъ труба́ми во всѣ́хъ градѣ́хъ и́хъ и во Иерусали́мѣ. И рече́ Е́здра: изыди́те на го́ру, и принеси́те вѣ́тви ма́сличны, и вѣ́тви древе́съ кипари́сныхъ, и вѣ́тви мирси́нныя, и вѣ́тви фи́никовы, и вѣ́тви древе́съ дубра́вныхъ, сотвори́ти ку́щы по пи́саному.

И изыдо́ша лю́дiе, и принесо́ша, и сотвори́ша себѣ́ ку́щы кі́йждо на кро́вѣ свое́мъ и во дво́рѣхъ свои́хъ, и во дво́рѣхъ до́му Бо́жiя и на простра́нствѣ вра́тъ во́дныхъ и на простра́нствѣ вра́тъ Ефре́млихъ.

И сотвори́ша ве́сь со́нмъ возврати́выйся от плѣне́нiя ку́щы, и сѣдо́ша въ ку́щахъ, я́ко не сотвори́ша от дні́й Иису́са сы́на нави́на та́ко сы́нове Изра́илевы да́же до дне́ того́. И бы́сть весе́лiе вели́ко.

И чита́ху въ кни́зѣ зако́на Бо́жiя на вся́къ де́нь, от дне́ пе́рваго да́же до дне́ послѣ́дняго. И сотвори́ша пра́здникъ се́дмь дні́й, и въ де́нь осмы́й собра́нiе по обы́чаю.

Греческий [Greek (Koine)]

καὶ συνήχθησαν πᾶς ὁ λαὸς ὡς ἀνὴρ εἷς εἰς τὸ πλάτος τὸ ἔμπροσθεν πύλης τοῦ ὕδατος καὶ εἶπαν τῷ Εσδρα τῷ γραμματεῖ ἐνέγκαι τὸ βιβλίον νόμου Μωυσῆ ὃν ἐνετείλατο κύριος τῷ Ισραηλ

καὶ ἤνεγκεν Εσδρας ὁ ἱερεὺς τὸν νόμον ἐνώπιον τῆς ἐκκλησίας ἀπὸ ἀνδρὸς καὶ ἕως γυναικὸς καὶ πᾶς ὁ συνίων ἀκούειν ἐν ἡμέρᾳ μιᾷ τοῦ μηνὸς τοῦ ἑβδόμου

καὶ ἀνέγνω ἐν αὐτῷ ἀπὸ τῆς ὥρας τοῦ διαφωτίσαι τὸν ἥλιον ἕως ἡμίσους τῆς ἡμέρας ἀπέναντι τῶν ἀνδρῶν καὶ τῶν γυναικῶν καὶ αὐτοὶ συνιέντες καὶ ὦτα παντὸς τοῦ λαοῦ εἰς τὸ βιβλίον τοῦ νόμου

καὶ ἔστη Εσδρας ὁ γραμματεὺς ἐπὶ βήματος ξυλίνου καὶ ἔστησαν ἐχόμενα αὐτοῦ Ματταθιας καὶ Σαμαιας καὶ Ανανιας καὶ Ουρια καὶ Ελκια καὶ Μαασαια ἐκ δεξιῶν αὐτοῦ καὶ ἐξ ἀριστερῶν Φαδαιας καὶ Μισαηλ καὶ Μελχιας καὶ Ωσαμ καὶ Ασαβδανα καὶ Ζαχαριας καὶ Μοσολλαμ

καὶ ἤνοιξεν Εσδρας τὸ βιβλίον ἐνώπιον παντὸς τοῦ λαοῦ ὅτι αὐτὸς ἦν ἐπάνω τοῦ λαοῦ καὶ ἐγένετο ἡνίκα ἤνοιξεν αὐτό ἔστη πᾶς ὁ λαός

καὶ ηὐλόγησεν Εσδρας κύριον τὸν θεὸν τὸν μέγαν καὶ ἀπεκρίθη πᾶς ὁ λαὸς καὶ εἶπαν αμην ἐπάραντες χεῖρας αὐτῶν καὶ ἔκυψαν καὶ προσεκύνησαν τῷ κυρίῳ ἐπὶ πρόσωπον ἐπὶ τὴν γῆν

καὶ ᾿Ιησοῦς καὶ Βαναιας καὶ Σαραβια ἦσαν συνετίζοντες τὸν λαὸν εἰς τὸν νόμον καὶ ὁ λαὸς ἐν τῇ στάσει αὐτοῦ

καὶ ἀνέγνωσαν ἐν βιβλίῳ νόμου τοῦ θεοῦ καὶ ἐδίδασκεν Εσδρας καὶ διέστελλεν ἐν ἐπιστήμῃ κυρίου καὶ συνῆκεν ὁ λαὸς ἐν τῇ ἀναγνώσει

καὶ εἶπεν Νεεμιας καὶ Εσδρας ὁ ἱερεὺς καὶ γραμματεὺς καὶ οἱ Λευῖται οἱ συνετίζοντες τὸν λαὸν καὶ εἶπαν παντὶ τῷ λαῷ ἡ ἡμέρα ἁγία ἐστὶν τῷ κυρίῳ θεῷ ἡμῶν μὴ πενθεῖτε μηδὲ κλαίετε ὅτι ἔκλαιεν πᾶς ὁ λαός ὡς ἤκουσαν τοὺς λόγους τοῦ νόμου

καὶ εἶπεν αὐτοῖς πορεύεσθε φάγετε λιπάσματα καὶ πίετε γλυκάσματα καὶ ἀποστείλατε μερίδας τοῖς μὴ ἔχουσιν ὅτι ἁγία ἐστὶν ἡ ἡμέρα τῷ κυρίῳ ἡμῶν καὶ μὴ διαπέσητε ὅτι ἐστὶν ἰσχὺς ὑμῶν

καὶ οἱ Λευῖται κατεσιώπων πάντα τὸν λαὸν λέγοντες σιωπᾶτε ὅτι ἡ ἡμέρα ἁγία καὶ μὴ καταπίπτετε

καὶ ἀπῆλθεν πᾶς ὁ λαὸς φαγεῖν καὶ πιεῖν καὶ ἀποστέλλειν μερίδας καὶ ποιῆσαι εὐφροσύνην μεγάλην ὅτι συνῆκαν ἐν τοῖς λόγοις οἷς ἐγνώρισεν αὐτοῖς

καὶ ἐν τῇ ἡμέρᾳ τῇ δευτέρᾳ συνήχθησαν οἱ ἄρχοντες τῶν πατριῶν τῷ παντὶ λαῷ οἱ ἱερεῖς καὶ οἱ Λευῖται πρὸς Εσδραν τὸν γραμματέα ἐπιστῆσαι πρὸς πάντας τοὺς λόγους τοῦ νόμου

καὶ εὕροσαν γεγραμμένον ἐν τῷ νόμῳ ᾧ ἐνετείλατο κύριος τῷ Μωυσῇ ὅπως κατοικήσωσιν οἱ υἱοὶ Ισραηλ ἐν σκηναῖς ἐν ἑορτῇ ἐν μηνὶ τῷ ἑβδόμῳ

καὶ ὅπως σημάνωσιν σάλπιγξιν ἐν πάσαις ταῖς πόλεσιν αὐτῶν καὶ ἐν Ιερουσαλημ καὶ εἶπεν Εσδρας ἐξέλθετε εἰς τὸ ὄρος καὶ ἐνέγκετε φύλλα ἐλαίας καὶ φύλλα ξύλων κυπαρισσίνων καὶ φύλλα μυρσίνης καὶ φύλλα φοινίκων καὶ φύλλα ξύλου δασέος ποιῆσαι σκηνὰς κατὰ τὸ γεγραμμένον

καὶ ἐξῆλθεν ὁ λαὸς καὶ ἤνεγκαν καὶ ἐποίησαν ἑαυτοῖς σκηνὰς ἀνὴρ ἐπὶ τοῦ δώματος αὐτοῦ καὶ ἐν ταῖς αὐλαῖς αὐτῶν καὶ ἐν ταῖς αὐλαῖς οἴκου τοῦ θεοῦ καὶ ἐν πλατείαις τῆς πόλεως καὶ ἕως πύλης Εφραιμ

καὶ ἐποίησαν πᾶσα ἡ ἐκκλησία οἱ ἐπιστρέψαντες ἀπὸ τῆς αἰχμαλωσίας σκηνὰς καὶ ἐκάθισαν ἐν σκηναῖς ὅτι οὐκ ἐποίησαν ἀπὸ ἡμερῶν ᾿Ιησοῦ υἱοῦ Ναυη οὕτως οἱ υἱοὶ Ισραηλ ἕως τῆς ἡμέρας ἐκείνης καὶ ἐγένετο εὐφροσύνη μεγάλη

καὶ ἀνέγνω ἐν βιβλίῳ νόμου τοῦ θεοῦ ἡμέραν ἐν ἡμέρᾳ ἀπὸ τῆς ἡμέρας τῆς πρώτης ἕως τῆς ἡμέρας τῆς ἐσχάτης καὶ ἐποίησαν ἑορτὴν ἑπτὰ ἡμέρας καὶ τῇ ἡμέρᾳ τῇ ὀγδόῃ ἐξόδιον κατὰ τὸ κρίμα

Украинский (Огієнко)

І зібрався ввесь народ, як один чоловік, на майдан, що перед Водною брамою, і сказали учителеві Ездрі принести книги Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь Ізраїлеві.

І приніс священик Ездра Закона перед збори з чоловіків та аж до жінок, і всіх, хто розумів чуте, першого дня сьомого місяця.

І читав він у нім на майдані, що перед Водною брамою, від світанку аж до полудня, перед чоловіками й жінками та тими, хто розуміє, а уші всього народу були звернені до книги Закону.

І стояв учитель Ездра на дерев́яному підвищенні, що зробили для цієї справи, а при ньому стояв Маттітія, і Шема, і Аная, і Урійя, і Хілкійя, і Маасея на правиці його, а на лівиці його: Педая, і Мішаїл, і Малкійя, і Хашум, і Хашбаддана, Захарій, Мешуллам.

І розгорнув Ездра цю книгу на очах усього народу, бо він був вище від усього народу, а коли він розгорнув, увесь народ устав.

І поблагословив Ездра Господа, Бога великого, а ввесь народ відповів: Амінь, Амінь!
з піднесенням своїх рук.
І всі схилялися, і вклонялися Господеві обличчям до землі!

А Ісус, і Бані, і Шеревея, Ямін, Аккув, Шаббетай, Годійя, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та Левити пояснювали народові Закона, а народ був на своєму місці.

І читали в книзі, у Божому Законі виразно, і вияснювали значення, і робили зрозумілим читане.

І сказав намісник Неемія, і священик учитель Ездра й Левити, що вияснювали народові, до всього народу: День цей святий він для Господа, Бога вашого, не будьте в жалобі й не плачте!
Бо плакав увесь народ, як почув слова Закону…

І сказав він до них: Ідіть, їжте сите та пийте солодке, і посилайте частки тому, в кого нема наготовленого.
Бо святий цей день для нашого Господа, і не сумуйте, бо радість у Господі це ваша сила!

І Левити потішали ввесь народ, говорячи: Мовчіть, бо цей день святий, і не сумуйте!

І пішов увесь народ їсти та пити, і посилати частки та чинити велику радість, бо розумів ті слова, що розповіли йому.

А другого дня зібралися голови батьківських родів усього народу, священики та Левити, до вчителя Ездри, щоб він виясняв їм слова Закону.

І знайшли написане в Законі, що наказав був Господь через Мойсея, щоб Ізраїлеві сини сиділи в кучках у свято сьомого місяця,

і щоб розголосили й оголосили по всіх своїх містах та в Єрусалимі, говорячи: Вийдіть на гору, і понаносьте галуззя оливкового, і галуззя дерева оливкового, і галуззя миртового, і галуззя пальмового, і галуззя густолистого дерева, щоб поробити кучки, як написано.

І вийшов народ, і поназношували, і поробили собі кучки кожен на даху своїм, і в подвір́ях своїх, і в подвір́ях Божого дому, і на майдані Водної брами, і на майдані брами Єфремової.

І поробила кучки вся громада, що вернулася з полону, і сиділа в кучках, бо не робили так Ізраїлеві сини від днів Ісуса, Навинового сина, аж до дня цього.
І була дуже велика радість!

І читали в книзі Божого Закону щоденно, від першого дня аж до дня останнього.
І справляли свято сім день;
а восьмого дня віддання, за уставом.

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

Congregatusque est omnis populus quasi vir unus ad plateam, quae est ante portam Aquarum, et dixerunt Esdrae scribae, ut afferret librum legis Moysi, quam praece perat Dominus Israeli.

Attulit ergo Esdras sacerdos legem coram multitudine virorum et mulierum cunctisque, qui poterant intellegere, in die prima mensis septimi.

Et legit in eo in platea, quae erat ante portam Aquarum, de mane usque ad mediam diem in conspectu virorum et mulierum et eorum, qui intellegere poterant; et aures omnis populi erant erectae ad librum legis.

Stetit autem Esdras scriba super gradum ligneum, quem ad hoc fecerant; et steterunt iuxta eum Matthathias et Sema et Anaia et Uria et Helcia et Maasia ad dexteram eius, et ad sinistram Phadaia, Misael et Melchia et Hasum et Hasbadana, Zacharia et Mosollam.

Et aperuit Esdras librum coram omni populo — super universum quippe populum eminebat — et, cum aperuisset eum, stetit omnis populus.

Et benedixit Esdras Domino, Deo magno; et respondit omnis populus: «Amen, amen», elevans manus suas. Et incurvati sunt et adoraverunt Deum proni in terram.

Porro Iesua et Bani et Serebia, Iamin, Accub, Sabethai, Hodia, Maasia, Celita, Azarias, Iozabad, Hanan, Phalaia et Levitae erudiebant populum in lege; populus autem stabat in gradu suo.

Et legerunt in libro legis Dei distincte et aperierunt sensum et explicaverunt lectionem.

Dixit autem Nehemias, ipse est praepositus, et Esdras sacerdos et scriba et Levitae instruentes populum universo populo: «Dies iste sanctificatus est Domino Deo nostro! Nolite lugere et nolite flere». Flebat enim omnis populus, cum audiret verba legis.

Et dixit eis: «Ite, comedite pinguia et bibite mulsum et mittite partes his, qui non praeparaverunt sibi, quia sanctus dies Domini nostri est; et nolite contristari, gaudium etenim Domini est fortitudo vestra».

Levitae autem silentium faciebant in omni populo dicentes: «Tacete, quia dies sanctus est, et nolite dolere».

Abiit itaque omnis populus, ut comederet et biberet et mitteret partes et faceret laetitiam magnam, quia intellexerant verba, quae docuerat eos.

Et in die secundo congregati sunt principes familiarum universi populi, sacerdotes et Levitae ad Esdram scribam, ut intellegerent verba legis.

Et invenerunt scriptum in lege, quam praecepit Dominus per Moysen, ut habitent filii Israel in tabernaculis in die sollemni mense septimo

et ut praedicent et divulgent vocem in universis urbibus suis et in Ierusalem dicentes: «Egredimini in montem et afferte frondes olivae et frondes oleastri, frondes myrti et ramos palmarum et frondes ligni nemorosi, ut fiant tabernacula, sicut scriptum est».

Et egressus est populus, et attulerunt feceruntque sibi tabernacula, unusquisque in domate suo et in atriis suis et in atriis domus Dei et in platea portae Aquarum et in platea portae Ephraim.

Fecit ergo universa ecclesia eorum, qui redierant de captivitate, tabernacula et habitaverunt in tabernaculis. Non enim fecerant a diebus Iosue filii Nun taliter filii Israel usque ad diem illum; et fuit laetitia magna nimis.

Legit autem in libro legis Dei per dies singulos, a die primo usque ad diem novissimum; et fecerunt sollemnitatem septem diebus et in die octavo conventum iuxta ordinationem.