The ABC of Faith » Holy bible » Psalms » Кафизма 20

Кафизма 20

Толкования

Chapter interpretations

Psalm 143

143:0

143:1

см.:2Цар.22:35;

143:2

см.:2Цар.22:47;

143:3

см.:Иов.7:17;Пс.8:5;Евр.2:6;

143:4

см.:Иов.8:9;Иов.14:2;

143:5

см.:2Цар.22:10;

143:6

143:7

см.:Пс.123:4;

143:8

143:9

см.:Пс.32:2;Ис.5:1;Откр.5:9;

143:10

см.:Притч.21:31;1Мак.3:19;

143:11

см.:Иез.24:25;

см.:Лк.12:16;

см.:Лк.14:19;

см.:Пс.32:12;

Psalm 144

144:0

144:1

см.:Пс.46:3;

144:2

144:3

см.:Иов.5:9;Иов.36:26;

144:4

см.:Втор.4:10;Втор.6:7;

144:5

144:6

144:7

144:8

см.:Исх.34:6;Пс.85:15;

144:9

см.:Сир.18:12;2Пет.3:9;1Тим.2:4;

144:10

144:11

см.:Пс.46:9;

144:12

144:13

см.:Пс.145:10;Дан.4:32;Дан.6:26;

144:14

см.:Пс.36:24;

144:15

см.:Пс.103:27;

144:16

см.:Иов.39:2;

144:17

144:18

см.:Втор.4:7;

144:19

см.:Пс.146:11;

144:20

см.:1Цар.2:9;

144:21

Слава:

Psalm 145

145:0

145:1

см.:Пс.102:1;

145:2

145:3

см.:Пс.117:9;

145:4

см.:Быт.3:19;Еккл.12:7;

145:5

см.:Пс.33:9;

145:6

см.:Пс.135:5;Деян.14:15;Откр.14:7;

145:7

см.:Пс.11:6;Пс.103:27;

145:8

см.:Лк.18:35;

145:9

см.:Пс.67:6;

145:10

см.:Исх.15:18;

Psalm 146

146:0

146:1

см.:Пс.91:2;

146:2

см.:Пс.50:20;Ис.60:10;

146:3

см.:Ис.61:1;

146:4

см.:Ис.40:26;

146:5

см.:Пс.144:3;Ис.40:28;

146:6

см.:Пс.145:8;

146:7

146:8

см.:Деян.14:17;

146:9

см.:Иов.38:41;Пс.103:14;Мф.6:26;

146:10

146:11

см.:Деян.10:35;

Psalm 147

147:0

147:1

147:2

147:3

см.:Втор.32:14;

147:4

147:5

см.:Сир.43:19;

147:6

147:7

см.:Пс.32:9;

147:8

см.:Деян.13:17;

147:9

см.:Втор.29:29;Втор.33:4;Рим.2:3;

Слава:

Psalm 148

148:0

148:1

см.:Откр.5:13;

148:2

см.:Лк.2:13;

148:3

148:4

см.:Быт.1:7;Пс.101:1;

148:5

см.:Быт.1:6-7;Пс.135:5;Иер.10:12;Иер.51:15;

148:6

148:7

148:8

см.:Иов.37:10;

148:9

148:10

148:11

см.:Пс.48:3;

148:12

148:13

см.:Ис.12:4;

148:14

см.:Пс.131:17;

Psalm 149

149:0

149:1

см.:Пс.32:3;

149:2

см.:Пс.92:1;Мих.2:13;

149:3

см.:Пс.146:11;

см.:Пс.41:9;

см.:2Кор.10:4;

см.:Мих.4:3;Мих.5:15;

149:8

149:9

см.:Втор.4:6;Втор.32:35;

Psalm 150

150:0

150:1

см.:Пс.105:1;

150:2

150:3

см.:Пс.46:2;

150:4

см.:Пс.149:3;

150:5

150:6

см.:Откр.5:13;

Английский (NKJV)

Blessed be the LORD my Rock, Who trains my hands for war, And my fingers for battle--

My lovingkindness and my fortress, My high tower and my deliverer, My shield and the One in whom I take refuge, Who subdues my people under me.

LORD, what is man, that You take knowledge of him? Or the son of man, that You are mindful of him?

Man is like a breath; His days are like a passing shadow.

Bow down Your heavens, O LORD, and come down; Touch the mountains, and they shall smoke.

Flash forth lightning and scatter them; Shoot out Your arrows and destroy them.

Stretch out Your hand from above; Rescue me and deliver me out of great waters, From the hand of foreigners,

Whose mouth speaks lying words, And whose right hand is a right hand of falsehood.

I will sing a new song to You, O God; On a harp of ten strings I will sing praises to You,

The One who gives salvation to kings, Who delivers David His servant From the deadly sword.

Rescue me and deliver me from the hand of foreigners, Whose mouth speaks lying words, And whose right hand is a right hand of falsehood--

That our sons may be as plants grown up in their youth; That our daughters may be as pillars, Sculptured in palace style;

That our barns may be full, Supplying all kinds of produce; That our sheep may bring forth thousands And ten thousands in our fields;

That our oxen may be well laden; That there be no breaking in or going out; That there be no outcry in our streets.

Happy are the people who are in such a state; Happy are the people whose God is the LORD!

I will extol You, my God, O King; And I will bless Your name forever and ever.

Every day I will bless You, And I will praise Your name forever and ever.

Great is the LORD, and greatly to be praised; And His greatness is unsearchable.

One generation shall praise Your works to another, And shall declare Your mighty acts.

I will meditate on the glorious splendor of Your majesty, And on Your wondrous works.

Men shall speak of the might of Your awesome acts, And I will declare Your greatness.

They shall utter the memory of Your great goodness, And shall sing of Your righteousness.

The LORD is gracious and full of compassion, Slow to anger and great in mercy.

The LORD is good to all, And His tender mercies are over all His works.

All Your works shall praise You, O LORD, And Your saints shall bless You.

They shall speak of the glory of Your kingdom, And talk of Your power,

To make known to the sons of men His mighty acts, And the glorious majesty of His kingdom.

Your kingdom is an everlasting kingdom, And Your dominion endures throughout all generations.

The LORD upholds all who fall, And raises up all who are bowed down.

The eyes of all look expectantly to You, And You give them their food in due season.

You open Your hand And satisfy the desire of every living thing.

The LORD is righteous in all His ways, Gracious in all His works.

The LORD is near to all who call upon Him, To all who call upon Him in truth.

He will fulfill the desire of those who fear Him; He also will hear their cry and save them.

The LORD preserves all who love Him, But all the wicked He will destroy.

My mouth shall speak the praise of the LORD, And all flesh shall bless His holy name Forever and ever.

Praise the LORD! Praise the LORD, O my soul!

While I live I will praise the LORD; I will sing praises to my God while I have my being.

Do not put your trust in princes, Nor in a son of man, in whom there is no help.

His spirit departs, he returns to his earth; In that very day his plans perish.

Happy is he who has the God of Jacob for his help, Whose hope is in the LORD his God,

Who made heaven and earth, The sea, and all that is in them; Who keeps truth forever,

Who executes justice for the oppressed, Who gives food to the hungry. The LORD gives freedom to the prisoners.

The LORD opens the eyes of the blind; The LORD raises those who are bowed down; The LORD loves the righteous.

The LORD watches over the strangers; He relieves the fatherless and widow; But the way of the wicked He turns upside down.

The LORD shall reign forever-- Your God, O Zion, to all generations. Praise the LORD!

Praise the LORD! For it is good to sing praises to our God; For it is pleasant, and praise is beautiful.

The LORD builds up Jerusalem; He gathers together the outcasts of Israel.

He heals the brokenhearted And binds up their wounds.

He counts the number of the stars; He calls them all by name.

Great is our Lord, and mighty in power; His understanding is infinite.

The LORD lifts up the humble; He casts the wicked down to the ground.

Sing to the LORD with thanksgiving; Sing praises on the harp to our God,

Who covers the heavens with clouds, Who prepares rain for the earth, Who makes grass to grow on the mountains.

He gives to the beast its food, And to the young ravens that cry.

He does not delight in the strength of the horse; He takes no pleasure in the legs of a man.

The LORD takes pleasure in those who fear Him, In those who hope in His mercy.

Praise the LORD, O Jerusalem! Praise your God, O Zion!

For He has strengthened the bars of your gates; He has blessed your children within you.

He makes peace in your borders, And fills you with the finest wheat.

He sends out His command to the earth; His word runs very swiftly.

He gives snow like wool; He scatters the frost like ashes;

He casts out His hail like morsels; Who can stand before His cold?

He sends out His word and melts them; He causes His wind to blow, and the waters flow.

He declares His word to Jacob, His statutes and His judgments to Israel.

He has not dealt thus with any nation; And as for His judgments, they have not known them. Praise the LORD!

Praise the LORD! Praise the LORD from the heavens; Praise Him in the heights!

Praise Him, all His angels; Praise Him, all His hosts!

Praise Him, sun and moon; Praise Him, all you stars of light!

Praise Him, you heavens of heavens, And you waters above the heavens!

Let them praise the name of the LORD, For He commanded and they were created.

He also established them forever and ever; He made a decree which shall not pass away.

Praise the LORD from the earth, You great sea creatures and all the depths;

Fire and hail, snow and clouds; Stormy wind, fulfilling His word;

Mountains and all hills; Fruitful trees and all cedars;

Beasts and all cattle; Creeping things and flying fowl;

Kings of the earth and all peoples; Princes and all judges of the earth;

Both young men and maidens; Old men and children.

Let them praise the name of the LORD, For His name alone is exalted; His glory is above the earth and heaven.

And He has exalted the horn of His people, The praise of all His saints-- Of the children of Israel, A people near to Him. Praise the LORD!

Praise the LORD! Sing to the LORD a new song, And His praise in the assembly of saints.

Let Israel rejoice in their Maker; Let the children of Zion be joyful in their King.

Let them praise His name with the dance; Let them sing praises to Him with the timbrel and harp.

For the LORD takes pleasure in His people; He will beautify the humble with salvation.

Let the saints be joyful in glory; Let them sing aloud on their beds.

Let the high praises of God be in their mouth, And a two-edged sword in their hand,

To execute vengeance on the nations, And punishments on the peoples;

To bind their kings with chains, And their nobles with fetters of iron;

To execute on them the written judgment-- This honor have all His saints. Praise the LORD!

Praise the LORD! Praise God in His sanctuary; Praise Him in His mighty firmament!

Praise Him for His mighty acts; Praise Him according to His excellent greatness!

Praise Him with the sound of the trumpet; Praise Him with the lute and harp!

Praise Him with the timbrel and dance; Praise Him with stringed instruments and flutes!

Praise Him with loud cymbals; Praise Him with clashing cymbals!

Let everything that has breath praise the LORD. Praise the LORD!

Церковнославянский (рус)

Псало́мъ Дави́ду, къ голiа́ѳу.

Благослове́нъ Госпо́дь Бо́гъ мо́й, науча́яй ру́цѣ мои́ на ополче́нiе, пе́рсты моя́ на бра́нь.

Ми́лость моя́ и прибѣ́жище мое́, засту́пникъ мо́й и изба́витель мо́й, защи́титель мо́й, и на Него́ упова́хъ: повину́яй лю́ди моя́ подъ мя́.

Го́споди, что́ е́сть человѣ́къ, я́ко позна́лся еси́ ему́? Или́ сы́нъ человѣ́чь, я́ко вмѣня́еши его́?

Человѣ́къ суетѣ́ уподо́бися: дні́е его́ я́ко сѣ́нь прехо́дятъ.

Го́споди, преклони́ небеса́, и сни́ди: косни́ся гора́мъ, и воздымя́тся:

блесни́ мо́лнiю, и разжене́ши я́: посли́ стрѣ́лы Твоя́, и смяте́ши я́.

Посли́ ру́ку Твою́ съ высоты́, изми́ мя и изба́ви мя́ от во́дъ мно́гихъ, изъ руки́ сыно́въ чужди́хъ,

и́хже уста́ глаго́лаша суету́, и десни́ца и́хъ десни́ца непра́вды.

Бо́же, пѣ́снь но́ву воспою́ Тебѣ́, во псалти́ри десятостру́ннѣмъ пою́ Тебѣ́:

даю́щему спасе́нiе царе́мъ, избавля́ющему Дави́да раба́ Своего́ от меча́ лю́та.

Изба́ви мя́ и изми́ мя изъ руки́ сыно́въ чужди́хъ, и́хже уста́ глаго́лаша суету́, и десни́ца и́хъ десни́ца непра́вды:

и́хже сы́нове и́хъ я́ко новосажде́нiя водруже́ная въ ю́ности свое́й, дще́ри и́хъ удо́брены, преукра́шены я́ко подо́бiе хра́ма:

храни́лища и́хъ испо́лнена, отрыга́ющая от сего́ въ сiе́: о́вцы и́хъ многопло́дны, мно́жащыяся во исхо́дищихъ свои́хъ: воло́ве и́хъ то́лсти:

нѣ́сть паде́нiя опло́ту, ниже́ прохо́да, ниже́ во́пля въ сто́гнахъ и́хъ.

Ублажи́ша лю́ди, и́мже сiя́ су́ть: блаже́ни лю́дiе, и́мже Госпо́дь Бо́гъ и́хъ.

Хвала́ Дави́ду.

Вознесу́ Тя, Бо́же мо́й, Царю́ мо́й, и благословлю́ и́мя Твое́ въ вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка.

На вся́къ де́нь благословлю́ Тя, и восхвалю́ и́мя Твое́ въ вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка.

Ве́лiй Госпо́дь и хва́ленъ зѣло́, и вели́чiю Его́ нѣ́сть конца́.

Ро́дъ и ро́дъ восхва́лятъ дѣла́ Твоя́ и си́лу Твою́ возвѣстя́тъ:

великолѣ́пiе сла́вы святы́ни Твоея́ возглаго́лютъ и чудеса́ Твоя́ повѣ́дятъ:

и си́лу стра́шныхъ Твои́хъ реку́тъ и вели́чiе Твое́ повѣ́дятъ:

па́мять мно́жества бла́гости Твоея́ отры́гнутъ и пра́вдою Твое́ю возра́дуются.

Ще́дръ и ми́лостивъ Госпо́дь, долготерпѣли́въ и многоми́лостивъ.

Бла́гъ Госпо́дь вся́ческимъ, и щедро́ты Его́ на всѣ́хъ дѣ́лѣхъ Его́.

Да исповѣ́дятся Тебѣ́, Го́споди, вся́ дѣла́ Твоя́, и преподо́бнiи Твои́ да благословя́тъ Тя́:

сла́ву ца́рствiя Твоего́ реку́тъ и си́лу Твою́ возглаго́лютъ,

сказа́ти сыново́мъ человѣ́ческимъ си́лу Твою́ и сла́ву великолѣ́пiя ца́рствiя Твоего́.

Ца́рство Твое́ ца́рство всѣ́хъ вѣко́въ, и влады́чество Твое́ во вся́комъ ро́дѣ и ро́дѣ. ^*Вѣ́ренъ Госпо́дь во всѣ́хъ словесѣ́хъ Свои́хъ и преподо́бенъ во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ Свои́хъ.

Утвержда́етъ Госпо́дь вся́ низпа́дающыя и возставля́етъ вся́ низве́рженныя.

О́чи всѣ́хъ на Тя́ упова́ютъ, и Ты́ дае́ши и́мъ пи́щу во благовре́менiи:

отверза́еши ты́ ру́ку Твою́ и исполня́еши вся́кое живо́тно благоволе́нiя.

Пра́веднъ Госпо́дь во всѣ́хъ путе́хъ Свои́хъ и преподо́бенъ во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ Свои́хъ.

Бли́зъ Госпо́дь всѣ́мъ призыва́ющымъ Его́, всѣ́мъ призыва́ющымъ Его́ во и́стинѣ:

во́лю боя́щихся Его́ сотвори́тъ, и моли́тву и́хъ услы́шитъ, и спасе́тъ я́.

Храни́тъ Госпо́дь вся́ лю́бящыя Его́, и вся́ грѣ́шники потреби́тъ.

Хвалу́ Госпо́дню возглаго́лютъ уста́ моя́: и да благослови́тъ вся́ка пло́ть и́мя свято́е Его́ въ вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка.

Аллилу́iа, Агге́а и Заха́рiи.

Хвали́, душе́ моя́, Го́спода:

восхвалю́ Го́спода въ животѣ́ мое́мъ, пою́ Бо́гу моему́, до́ндеже е́смь.

Не надѣ́йтеся на кня́зи, на сы́ны человѣ́ческiя, въ ни́хже нѣ́сть спасе́нiя.

Изы́детъ ду́хъ его́, и возврати́тся въ зе́млю свою́: въ то́й де́нь поги́бнутъ вся́ помышле́нiя его́.

Блаже́нъ, ему́же Бо́гъ Иа́ковль помо́щникъ его́, упова́нiе его́ на Го́спода Бо́га своего́,

сотво́ршаго не́бо и зе́млю, мо́ре, и вся́, я́же въ ни́хъ: храня́щаго и́стину въ вѣ́къ,

творя́щаго су́дъ оби́димымъ, даю́щаго пи́щу а́лчущымъ. Госпо́дь рѣши́тъ окова́нныя:

Госпо́дь умудря́етъ слѣпцы́: Госпо́дь возво́дитъ низве́рженныя: Госпо́дь лю́битъ пра́ведники.

Госпо́дь храни́тъ прише́лцы, си́ра и вдову́ прiи́метъ, и пу́ть грѣ́шныхъ погуби́тъ.

Воцари́тся Госпо́дь во вѣ́къ, Бо́гъ тво́й, Сiо́не, въ ро́дъ и ро́дъ.

Аллилу́iа.

Хвали́те Го́спода, я́ко бла́гъ псало́мъ: Богови на́шему да услади́тся хвале́нiе.

Зи́ждай Иерусали́ма Госпо́дь: разсѣ́янiя Изра́илева собере́тъ:

изцѣля́яй сокруше́нныя се́рдцемъ и обязу́яй сокруше́нiя и́хъ:

изчита́яй мно́жество звѣ́здъ, и всѣ́мъ и́мъ имена́ нарица́яй.

Ве́лiй Госпо́дь на́шъ, и ве́лiя крѣ́пость Его́, и ра́зума Его́ нѣ́сть числа́.

Прiе́мляй кро́ткiя Госпо́дь, смиря́яй же грѣ́шники до земли́.

Начни́те Го́сподеви во исповѣ́данiи, по́йте Богови на́шему въ гу́слехъ:

одѣва́ющему не́бо о́блаки, уготовля́ющему земли́ до́ждь: прозяба́ющему на гора́хъ траву́ и зла́къ на слу́жбу человѣ́комъ:

даю́щему ското́мъ пи́щу и́хъ, и птенце́мъ вра́новымъ призыва́ющымъ Его́.

Не въ си́лѣ ко́нстѣй восхо́щетъ, ниже́ въ лы́стѣхъ му́жескихъ благоволи́тъ:

благоволи́тъ Госпо́дь въ боя́щихся Его́ и во упова́ющихъ на ми́лость Его́.

Аллилу́iа, Агге́а и Заха́рiи.

Похвали́, Иерусали́ме, Го́спода, хвали́ Бо́га твоего́, Сiо́не:

я́ко укрѣпи́ вереи́ вра́тъ твои́хъ, благослови́ сы́ны твоя́ въ тебѣ́.

Полага́яй предѣ́лы твоя́ ми́ръ, и ту́ка пшени́чна насыща́яй тя́:

посыла́яй сло́во Свое́ земли́, до ско́рости тече́тъ сло́во Его́,

даю́щаго снѣ́гъ сво́й я́ко во́лну, мглу́ я́ко пе́пелъ посыпа́ющаго,

мета́ющаго го́лоть Сво́й я́ко хлѣ́бы: проти́ву лица́ мра́за Его́ кто́ постои́тъ?

По́слетъ сло́во Свое́, и иста́етъ я́: дхне́тъ ду́хъ Его́, и потеку́тъ во́ды.

Возвѣща́яй сло́во Свое́ Иа́кову, оправда́нiя и судьбы́ Своя́ Изра́илеви:

не сотвори́ та́ко вся́кому язы́ку, и судьбы́ Своя́ не яви́ и́мъ.

Аллилу́iа, Агге́а и Заха́рiи.

Хвали́те Го́спода съ небе́съ, хвали́те Его́ въ вы́шнихъ.

Хвали́те Его́ вси́ А́нгели Его́: хвали́те Его́, вся́ си́лы Его́.

Хвали́те Его́, со́лнце и луна́: хвали́те Его́ вся́ звѣ́зды и свѣ́тъ.

Хвали́те Его́, небеса́ небе́съ и вода́, я́же превы́ше небе́съ.

Да восхва́лятъ и́мя Госпо́дне: я́ко То́й рече́, и бы́ша: То́й повелѣ́, и созда́шася.

Поста́ви я́ въ вѣ́къ и въ вѣ́къ вѣ́ка: повелѣ́нiе положи́, и не ми́мо и́детъ.

Хвали́те Го́спода от земли́, змі́еве и вся́ бе́здны:

о́гнь, гра́дъ, снѣ́гъ, го́лоть, ду́хъ бу́ренъ, творя́щая сло́во Его́:

го́ры и вси́ хо́лми, древа́ плодоно́сна и вси́ ке́дри:

звѣ́рiе и вси́ ско́ти, га́ди и пти́цы перна́ты:

ца́рiе зе́мстiи и вси́ лю́дiе, кня́зи и вси́ судiи́ зе́мстiи:

ю́ноши и дѣ́вы, ста́рцы съ ю́нотами.

Да восхва́лятъ и́мя Госпо́дне: я́ко вознесе́ся и́мя Того́ еди́наго, исповѣ́данiе Его́ на земли́ и на небеси́.

И вознесе́тъ ро́гъ люді́й Свои́хъ: пѣ́снь всѣ́мъ преподо́бнымъ Его́, сыново́мъ Изра́илевымъ, лю́демъ приближа́ющымся Ему́.

Аллилу́iа.

Воспо́йте Го́сподеви пѣ́снь но́ву: хвале́нiе Его́ въ це́ркви преподо́бныхъ.

Да возвесели́тся Изра́иль о сотво́ршемъ его́, и сы́нове Сiо́ни возра́дуются о Цари́ свое́мъ.

Да восхва́лятъ и́мя Его́ въ ли́цѣ, въ тимпа́нѣ и псалти́ри да пою́тъ Ему́.

Я́ко благоволи́тъ Госпо́дь въ лю́дехъ Свои́хъ, и вознесе́тъ кро́ткiя во спасе́нiе.

Восхва́лятся преподо́бнiи во сла́вѣ и возра́дуются на ло́жахъ свои́хъ.

Возноше́нiя Бо́жiя въ горта́ни и́хъ, и мечи́ обою́ду остры́ въ рука́хъ и́хъ:

сотвори́ти отмще́нiе во язы́цѣхъ, обличе́нiя въ лю́дехъ:

связа́ти цари́ и́хъ пу́ты, и сла́вныя и́хъ ручны́ми око́вы желѣ́зными:

сотвори́ти въ ни́хъ су́дъ напи́санъ. Сла́ва сiя́ бу́детъ всѣ́мъ преподо́бнымъ Его́.

Аллилу́iа.

Хвали́те Бо́га во святы́хъ Его́, хвали́те Его́ во утверже́нiи си́лы Его́:

хвали́те Его́ на си́лахъ {въ си́лахъ} Его́, хвали́те Его́ по мно́жеству вели́чествiя Его́:

хвали́те Его́ во гла́сѣ тру́бнѣмъ, хвали́те Его́ во псалти́ри и гу́слехъ:

хвали́те Его́ въ тимпа́нѣ и ли́цѣ, хвали́те Его́ во стру́нахъ и орга́нѣ:

хвали́те Его́ въ кимва́лѣхъ доброгла́сныхъ, хвали́те Его́ въ кимва́лѣхъ восклица́нiя.

Вся́кое дыха́нiе да хва́литъ Го́спода.

Украинский (Огієнко)

^144:1 Давидів.
Благословенний Господь, моя скеля, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!

^144:2 Він моє милосердя й твердиня моя, фортеця моя та моя охорона мені, Він мій щит, і я до Нього вдаюся, Він мій народ підбиває під мене!

^144:3 Господи, що то людина, що знаєш її, що то син людський, що зважаєш на нього?

^144:4 Людина стала до пари подібна, її дні як та тінь проминуща!

^144:5 Господи, нахили Своє небо, й зійди, доторкнися до гір, і вони задимують!

^144:6 Заблищи блискавицею, й їх розпорош, пошли Свої стріли, і їх побентеж!

^144:7 Пошли з висоти Свою руку, й мене порятуй, і визволь мене з вод великих, від руки чужинців,

^144:8 що їхні уста промовляють неправду, а їхня правиця правиця зрадлива!

^144:9 Боже, я пісню нову заспіваю Тобі, на арфі десятиструнній заграю Тобі,

^144:10 що Ти перемогу царям подаєш, що рятуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!

^144:11 Порятуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уста промовляють марноту, а їхня правиця правиця зрадлива,

^144:12 щоб були сини наші, немов саджанці, виплекані в їхній молодості, наші дочки немов ті наріжні стовпи, витесані на окрасу палати!

^144:13 Повні наші комори, вони видають найрізніше, котяться тисячами наші вівці та кози, десятками тисяч по наших подвір́ях розплоджуються!

^144:14 Ситі наші бики, немає пригод і немає хвороби, і на вулицях наших нема нарікань!

^144:15 Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог!

^145:1 Хвала Давидова.
Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, і благословлятиму Ймення Твоє повік-віку!

^145:2 Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!

^145:3 Великий Господь і прославлений вельми, і недослідиме величчя Його!

^145:4 Рід родові буде хвалити діла Твої, і будуть могутність Твою виявляти!

^145:5 Про пишну славу величчя Твого, про справи чудовні Твої розповім!

^145:6 Будуть казати про силу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім я про неї.

^145:7 Пам́ять про добрість велику Твою сповіщатимуть, і будуть співати про правду Твою!

^145:8 Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий й многомилостивий,

^145:9 Господь добрий до всіх, а Його милосердя на всі Його творива!

^145:10 Тебе, Господи, славити будуть усі Твої творива, а святі Твої Тебе благословлятимуть,

^145:11 про славу Царства Твого звіщатимуть, про могутність Твою говоритимуть,

^145:12 щоб людським синам об́явити про могутність Його та про славу величчя Царства Його!

^145:13 Царство Твоє царство всіх віків, а влада Твоя по всі роди!

^145:14 Господь підпирає всіх падаючих, усіх зігнутих Він випростовує!

^145:15 Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно,

^145:16 Ти руку Свою відкриваєш, і все, що живе, Ти зичливо годуєш!

^145:17 Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках,

^145:18 Господь близький всім, хто взиває до Нього, хто правдою кличе Його!

^145:19 Волю тих, хто боїться Його, Він сповняє, і благання їх чує та їм помагає,

^145:20 Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить!

^145:21 Славу Господню уста мої будуть звіщати, і благословлятиме кожне тіло святе Його Ймення на віки віків!

^146:1 Алілуя!
Хвали, душе моя, Господа,

^146:2 хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!

^146:3 Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:

^146:4 вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!

^146:5 Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,

^146:6 що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

^146:7 правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає!
Господь в́язнів розв́язує,

^146:8 Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!

^146:9 Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!

^146:10 Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід!
Алілуя!

^147:1 Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!

^147:2 Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.

^147:3 Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв́язує,

^147:4 вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.

^147:5 Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

^147:6 Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.

^147:7 Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:

^147:8 Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,

^147:9 худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!

^147:10 Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,

^147:11 Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

^147:12 Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

^147:13 бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

^147:14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

^147:15 посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!

^147:16 Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,

^147:17 Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?

^147:18 Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!

^147:19 Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:

^147:20 для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його!
Алілуя!

^148:1 Алілуя!
Хваліте Господа з небес, хваліте Його в висоті!

^148:2 Хваліте Його, всі Його Анголи, хваліте Його, усі війська Його:

^148:3 Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зорі ясні!

^148:4 Хваліте Його, небеса із небес, та води, що над небесами!

^148:5 Нехай Господа хвалять вони, бо Він наказав, і створились вони,

^148:6 Він їх поставив на вічні віки, дав наказа, і не переступлять його!

^148:7 Хваліть Господа також з землі: риби великі й безодні усі,

^148:8 огонь та град, сніг та туман, вітер бурхливий, що виконує слово Його,

^148:9 гори та пагірки всі, плідне дерево та всі кедрини,

^148:10 звірина й вся худоба, все плазуюче та птаство крилате,

^148:11 земні царі й всі народи, князі та всі судді землі,

^148:12 юнаки та дівиці, старі разом із дітьми,

^148:13 нехай усі хвалять Господнє ім́я, бо Його тільки Ймення звеличилось, величність Його на землі й небесах!

^148:14 Він рога народу Своєму підніс!
Слава всім богобійним Його, дітям ізраїлевим, народові, що до Нього близький!
Алілуя!

^149:1 Алілуя!
Заспівайте для Господа пісню нову, Йому слава на зборах святих!

^149:2 Хай ізраїль радіє Творцем своїм, хай Царем своїм тішаться діти Сіону!

^149:3 Нехай славлять ім́я Його танцем, нехай вигравають для Нього на бубні та гуслах,

^149:4 бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних спасінням!

^149:5 Хай радіють у славі святі, хай співають на ложах своїх,

^149:6 прославлення Бога на їхніх устах, а меч обосічний ув їхніх руках,

^149:7 щоб чинити між племенами помсту, між народами кари,

^149:8 щоб їхніх царів пов́язати кайданами, а їхніх вельмож ланцюгами,

^149:9 щоб між ними чинити суд написаний!
Він величність для всіх богобійних!
Алілуя!

^150:1 Алілуя!
Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!

^150:2 Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величність Його!

^150:3 Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуслах!

^150:4 Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на струнах та флейті!

^150:5 Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних!

^150:6 Все, що дихає, хай Господа хвалить!
Алілуя!

Таджикский

Языки

Таронаи Довуд. Муборак аст Парвардигор, ки кӯҳпораи ман аст; Ӯ дастҳоямро ҳарбу зарб, ва ангуштонамро ҷанг меомӯзад.

Ӯ меҳру вафои ман аст ва қалъаи ман, паноҳгоҳи ман аст ва раҳокунандаи ман, сипари ман аст, ва ба Ӯ паноҳ мебарам; қавми маро зердасти ман мегардонад.

Парвардигоро! Чист одам, ки ӯро бишносӣ? Ва фарзанди инсон, ки ӯро ба назари эътибор гирӣ?

Одамизод мисли як нафас аст: рӯзҳои вай мисли сояи даргузар аст.

Парвардигоро! Осмони Худро хамонида, фуруд ой; ба кӯҳҳо даст бирасон, то ки дуд кунанд.

Барқҳоро барқ Оташакҳоро оташак занонда, онҳоро пароканда соз; тирҳои Худро фиристода, онҳоро ҳаросон намо.

Дасти Худро аз баландӣ дароз намо афроз бифрист; маро бираҳон ва маро аз обҳои бисёр халосӣ деҳ, яъне аз дасти мардуми аҷнабӣ,

Ки даҳонашон суханони ҳеҷу пуч беҳуда мегӯяд, ва дасти росташон дасти рости бардурӯғ аст.

Худоё! Барои Ту суруди наве мехонам, бо уди даҳтор Туро месароям,

Ки подшоҳонро Ту наҷот мебахшӣ, ва бандаи Худ Довудро аз шамшери одамкуш қотил раҳо мекунӣ.

Маро бираҳон ва маро аз дасти мардуми аҷнабӣ халосӣ деҳ, ки даҳонашон суханони ҳеҷу пуч беҳуда мегӯяд, ва дасти росташон дасти рости бардурӯғ аст;

То ки писарони мо дар ҷавонии худ мисли ниҳолҳо нашъунамо ёбанд; духтарони мо мисли сутунгӯшаҳои кандакории кӯшке қасре зебо бошанд;

Анборҳои мо пуропур шуда, аз ҳар навъ нозу неъмат таъмин намоянд; рамаҳои мо ҳазорҳо бор афзуда, бевар-бевар даҳҳо ҳазор дар чарогоҳҳои мо чарида гарданд;

Барзаговҳои мо фарбеҳ Говҳои мо пурбор шаванд; на рахнае ба амал ояд, на ғорате гумшудае, на фиғоне дар кӯчаҳои майдонҳои мо.

Хушо қавме ки аҳволаш чунин аст! Хушо қавме ки Парвардигор Худои ӯст!

Ҳамду санои Довуд. Туро, эй Худои ман, эй подшоҳ, болобардор хоҳам кард, ва номи Туро ҷовидона муборак хоҳам хонд.

Ҳар рӯз Туро муборак хоҳам хонд, ва номи Туро ҷовидона ситоиш хоҳам кард.

Парвардигор бузург аст ва сазовори ситоиши зиёд; ва бузургии Ӯ беҳадду беканор аст.

Насле ба насли дигар Аз насл ба насл корҳои Туро ситоиш хоҳанд намуд, ва қудрати Туро эълон ривоят хоҳанд кард.

Дар бораи шукӯҳ арҷмандии ҷалоли Ту ва корномаҳои аҷоиби Ту фикру хаёл нақл хоҳам кард.

Ва дар бораи қуввати корҳои саҳмгини тарсовари Ту сухан хоҳанд ронд; ва бузургии Туро нақл хоҳам кард.

Ёдбуди Ёдоварии некӯии бисёри бузурги Туро ҳикоя эълон хоҳанд намуд, ва росткории Туро хоҳанд сароид.

Парвардигор бахшанда бахшоянда ва дилсӯз аст, дерхашм пуртоқат ва пур аз меҳру вафо пурмеҳру вафо.

Парвардигор барои ҳама некӯст, ва раҳмдилиҳои Ӯ бар тамоми корҳои Ӯст.

Туро, эй Парвардигор, тамоми корҳоят сипос мегӯяд, ва порсоёнат Туро муборак мехонанд;

Аз ҷалоли подшоҳии Ту сухан хоҳанд ронд меронанд, ва қудрати Туро баён хоҳанд кард тавсиф менамоянд;

То ки қудрати Ӯро ба банӣ одам маълум кунанд, ва ҷалоли арҷмандии подшоҳии Ӯро.

Подшоҳии Ту подшоҳии ҳамаи замонҳост, ва ҳукмфармоии Ту дар ҳамаи наслҳост.

Парвардигор ҳамаи афтодагонро дастгирӣ мекунад, ва ҳамаи хамидақоматонро рост мегардонад.

Чашмони ҳама сӯи Ту интизорӣ доранд, ва Ту ризқи онҳоро дар вақташ мерасонӣ.

Дасти Худро мекушоӣ, ва ҳамаи зиндаҳоро бо ризомандӣ мувофиқи хосташон сер мекунӣ.

Парвардигор дар ҳамаи роҳҳои Худ росткор аст. ва дар тамоми корҳои Худ пур аз меҳру вафост.

Парвардигор наздик аст ба ҳамаи онҳое ки Ӯро мехонанд, ба ҳамаи онҳое ки Ӯро ба ростӣ мехонанд.

Хоҳиши тарсгорони Худро ба ҷо меоварад, ва фарёди онҳоро мешунавад, ва онҳоро наҷот медиҳад.

Парвардигор ҳамаи дӯстдорони Худро нигаҳбонӣ мекунад, ва ҳамаи бадкоронро нест хоҳад кард.

Даҳонам ҳамду санои Парвардигорро мегӯяд, ва тамоми башар номи поки Ӯро ҷовидона муборак мехонад.

Ҳалелуёҳ. Эй ҷонам, Парвардигорро таъриф ситоиш намо.

Тамоми умри худ Парвардигорро таъриф ситоиш хоҳам кард; то даме ки вуҷуд дорам, Худои худро хоҳам сароид.

Ба мирон умедвор набошед, ба фарзанди одам, ки дар вай наҷоте нест:

Рӯҳи вай берун меравад, вай ба хоки худ бармегардад; дар ҳамон рӯз андешаҳои вай нест мешаванд.

Хушо касе ки Худои Яъқуб мададгори Ёри ӯст, ва умеди ӯ бар Парвардигор Худои ӯст,

Ки Ӯ осмон ва заминро офаридааст, ва баҳр ва ҳар чиро, ки дар онҳост; Ӯ ростиро ҷовидона нигаҳбонӣ мекунад;

Ба ситамкашон додгарӣ мекунад, ба гуруснагон нон медиҳад; Парвардигор бандиёнро озод мекунад.

Парвардигор чашми кӯронро мекушояд; Парвардигор хамидақоматонро рост мегардонад; Парвардигор росткоронро дӯст медорад.

Парвардигор ғарибонро нигаҳбонӣ менамояд, ятимон ва бевазанонро қувват медиҳад рӯҳбаланд мекунад, ва роҳи бадкоронро каҷ мекунад.

Парвардигор ҷовидона подшоҳӣ хоҳад кард, Худои ту, эй Сион, аз насл ба насл. Ҳалелуёҳ!

Ҳалелуёҳ. Зеро некӯст Худои моро сароидан; зеро ин дилпазир аст: ҳамду санои шоиста аст.

Парвардигор Уршалимро бино мекунад, парокандагони Исроилро ҷамъ меоварад;

Дилшикастагонро шифо мебахшад, ва ҷароҳатҳои онҳоро мебандад;

Миқдори ситораҳоро ба ҳисоб мегирад: ҳамаи онҳоро бо номҳошон мехонад.

Худованди мо бузург аст ва пурқувват; хиради Ӯ беҳадду беканор аст.

Фурӯтанонро Нармдилонро Парвардигор рӯҳбаланд мекунад қувват медиҳад; бадкоронро то ба замин паст мезанад.

Барои Парвардигор бо шукрона суруд хонед; Худои моро бо барбат бисароед,

Ки Ӯ осмонро бо абрҳо мепӯшонад, барои замин борон муҳайё мекунад, бар кӯҳҳо алаф месабзонад.

Ба чорпо хӯрок медиҳад, ва ба бачаҳои зоғ, ки сӯи Ӯ мехонанд.

На қуввати неруи аспро меписандад, на аз соқҳои одам ризоманд мешавад:

Парвардигор аз тарсгорони Худ ризоманд мешавад, ва аз онҳое ки ба меҳру вафои Ӯ умедворанд.

Парвардигорро, эй Уршалим, ҳамд бигӯй ситоиш бикун; Худои худро, эй Сион, ситоиш намо;

Зеро Ӯ ғалақаҳои дарвозаҳоятро мустаҳкам мекунад; фарзандонатро андаруни ту баракат мефармояд.

Дар ҳудуди ту осоиш барқарор менамояд; туро аз мағзи гандум сер мегардонад.

Сухани Худро ба замин мефиристад: сухани Ӯ бағоят хеле зуд паҳн мешавад.

Барфро мисли пашм меборонад; қиравро мисли хокистар мепошад.

Жолаи Худро мисли нонҳои майда нонмайда мепартояд; кист, ки пеши сармои Ӯ истода тавонад?

Сухани Худро мефиристад ва онҳоро об мекунад; боди Худро мевазонад, ва обҳо ҷорӣ мешаванд.

Сухани Худро ба Яъқуб баён намудааст, қоидаҳои Худ ва довариҳои дастурҳои Худро ба Исроил.

Ба ҳеҷ як халқ чунин накардааст, ва дастурҳоро довариҳоро онҳо намедонанд. Ҳалелуёҳ!

Ҳалелуёҳ. Парвардигорро аз осмонҳо сипос гӯед ситоиш кунед; Ӯро дар баландиҳо афрозҳо сипос гӯед ситоиш кунед.

Ӯро ситоиш кунед, эй ҳамаи фариштагони Ӯ; Ӯро ситоиш кунед, эй ҳамаи лашкарҳои Ӯ.

Ӯро ситоиш кунед, эй офтоб ва моҳ; Ӯро ситоиш кунед, эй ҳамаи ситорагони нур.

Ӯро ситоиш намо, эй осмони осмонҳо, ва эй обҳои болои осмонҳо.

Номи Парвардигорро ситоиш мекунанд, зеро Ӯ фармудааст, ва онҳо офарида шудаанд.

Ва онҳоро ҷовидона пойдор доштааст; ва қонуне муқаррар намудааст, ва аз он нахоҳанд даргузашт.

Парвардигорро аз замин ситоиш кунед, эй наҳангон ва ҳамаи обҳои замин;

Эй оташ ва жола, эй барф ва дуд, эй боди тунд, ки сухани Ӯро ба ҷо меоварӣ;

Эй кӯҳҳо ва ҳамаи талҳо, эй дарахтони мевадор ва ҳамаи арзҳо;

Эй ҳайвонҳо ва ҳамаи чорпоён, эй хазандагон ва мурғони болдор;

Эй подшоҳони замин ва ҳамаи қабилаҳо, эй мирон ва ҳамаи доварони замин;

Эй ҷавонон ва бокираҳо низ, эй пирон ва наврасон.

Номи Парвардигорро ситоиш мекунанд, зеро танҳо номи Ӯ барафрошта барафрохта аст, шукӯҳи Ӯ бар замин ва осмон аст.

Ва Ӯ шохи қавми Худро баланд бардоштааст, то ки ситоише бошад барои ҳамаи порсоёни Ӯ, барои банӣ Исроил, ки қавми ба Ӯ наздик ҳастанд. Ҳалелуёҳ.

Ҳалелуёҳ. Барои Парвардигор суруди наве бихонед; ва ҳамду сано ба Ӯ дар ҷамъомади порсоён ситоиши Ӯро дар ҷамоати порсоён.

Бигзор Исроил дар Офаридгори худ шодӣ кунад; фарзандони Сион дар Подшоҳи худ хурсандӣ кунанд;

Номи Ӯро дар рақс ситоиш намоянд; бо даф ва барбат Ӯро бисароянд,

Зеро Парвардигор аз қавми Худ ризоманд аст, фурӯтанонро нармдилонро бо наҷот шукӯҳ мебахшад.

Бигзор порсоён дар ҷалол хушнуд шаванд, бар бистарҳошон садои шодӣ бароранд сурудхонӣ намоянд;

Ситоишҳои Худо дар даҳонашон бошад, ва шамшери дудама дар дасташон,

То ки аз халқҳо қасос гиранд, қабилаҳоро сарзаниш намоянд:

Подшоҳони онҳоро бо занҷирҳо бандӣ кунанд, ва калоншавандаҳои онҳоро бо завлонаҳои оҳанин;

Бар онҳо довариро, ки навишта шудааст, ба амал оваранд; ин барои ҳамаи порсоёни Ӯ арҷмандӣ хоҳад буд. Ҳалелуёҳ!

Ҳалелуёҳ. Худоро дар покгоҳи Ӯ ситоиш кунед; Ӯро дар фалаки қуввати Ӯ ситоиш кунед.

Ӯро дар қудрати Ӯ ситоиш кунед; Ӯро мувофиқи бузургии азамати Ӯ ситоиш кунед.

Ӯро бо навохтани шох ситоиш кунед; Ӯро бо уд ва барбат ситоиш кунед.

Ӯро бо даф ва рақс ситоиш кунед; Ӯро бо созҳо ва най ситоиш кунед.

Ӯро бо шақшақаҳои хушнаво ситоиш кунед; Ӯро бо шақшақаҳои баландовоз ситоиш кунед.

Бигзор ҳар кӣ нафас мекашад, Парвардигорро ситоиш кунад. Ҳалелуёҳ!