це́ркви Бо́жiей су́щей въ Кори́нѳѣ, освяще́ннымъ о Христѣ́ Иису́сѣ, зва́ннымъ святы́мъ, со всѣ́ми призыва́ющими и́мя Го́спода на́шего Иису́са Христа́, во вся́цѣмъ мѣ́стѣ, тѣ́хъ же и на́шемъ:

[Зач. 123.] благода́ть ва́мъ и ми́ръ от Бо́га Отца́ на́шего и Го́спода Иису́са Христа́.

Благодарю́ Бо́га моего́ всегда́ о ва́съ, о благода́ти Бо́жiей да́ннѣй ва́мъ о Христѣ́ Иису́сѣ,

я́ко во все́мъ обогати́стеся о Не́мъ, во вся́цѣмъ сло́вѣ и вся́цѣмъ ра́зумѣ,

я́коже свидѣ́телство Христо́во извѣсти́ся въ ва́съ:

я́ко ва́мъ не лиши́тися ни во еди́нѣмъ дарова́нiи, ча́ющымъ открове́нiя Го́спода на́шего Иису́са Христа́,

И́же и утверди́тъ ва́съ да́же до конца́ непови́нныхъ въ де́нь Го́спода на́шего Иису́са Христа́.

Вѣ́ренъ Бо́гъ, И́мже зва́ни бы́сте во обще́нiе Сы́на Его́ Иису́са Христа́, Го́спода на́шего.

[Зач. 124.] Молю́ же вы́, бра́тiе, и́менемъ Го́спода на́шего Иису́са Христа́, да то́жде глаго́лете вси́, и да не бу́дутъ въ ва́съ ра́спри, да бу́дете же утвержде́ни въ то́мже разумѣ́нiи и въ то́йже мы́сли.

Возвѣсти́ся бо ми́ о ва́съ, бра́тiе моя́, [по́сланнымъ] от Хло́иса {от дома́шнихъ Хло́иса}, я́ко рве́нiя въ ва́съ су́ть.

Глаго́лю же се́, я́ко кі́йждо ва́съ глаго́летъ: а́зъ у́бо е́смь Па́вловъ, а́зъ же Аполло́совъ, а́зъ же Ки́финъ, а́зъ же Христо́въ.

Еда́ раздѣли́ся Христо́съ, еда́ Па́велъ распя́тся по ва́съ? Или́ во и́мя Па́влово крести́стеся?

Благодарю́ Бо́га, я́ко ни еди́наго от ва́съ крести́хъ, то́чiю Кри́спа и Га́iа,

да не кто́ рече́тъ, я́ко въ мое́ и́мя крести́хъ.

Крести́хъ же и Стефани́новъ до́мъ: про́чее не вѣ́мъ, а́ще кого́ ино́го крести́хъ.

Не посла́ бо мене́ Христо́съ крести́ти, но благовѣсти́ти, не въ прему́дрости сло́ва, да не испраздни́тся кре́стъ Христо́въ.

[Зач. 125А.] Сло́во бо кре́стное погиба́ющымъ у́бо юро́дство е́сть, а спаса́емымъ на́мъ си́ла Бо́жiя е́сть.

Пи́сано бо е́сть: погублю́ прему́дрость прему́дрыхъ, и ра́зумъ разу́мныхъ отве́ргу.

Гдѣ́ прему́дръ? Гдѣ́ кни́жникъ? Гдѣ́ совопро́сникъ вѣ́ка сего́? Не обуи́ ли Бо́гъ прему́дрость мíра сего́?

Поне́же бо въ прему́дрости Бо́жiей не разумѣ́ мíръ прему́дростiю Бо́га, благоизво́лилъ Бо́гъ бу́йствомъ про́повѣди спасти́ вѣ́рующихъ.

Поне́же и Иуде́е зна́менiя про́сятъ, и Е́ллини прему́дрости и́щутъ:

мы́ же проповѣ́дуемъ Христа́ ра́спята, Иуде́емъ у́бо собла́знъ, Е́ллиномъ же безу́мiе,

самѣ́мъ же зва́ннымъ Иуде́емъ же и Е́ллиномъ Христа́, Бо́жiю си́лу и Бо́жiю прему́дрость:

зане́ бу́ее Бо́жiе прему́дрѣе человѣ́къ е́сть, и немощно́е Бо́жiе крѣпча́е человѣ́къ е́сть.

[Зач. 125Б.] Ви́дите бо зва́нiе ва́ше, бра́тiе, я́ко не мно́зи прему́дри по пло́ти, не мно́зи си́льни, не мно́зи благоро́дни:

но бу́яя мíра избра́ Бо́гъ, да прему́дрыя посрами́тъ, и не́мощная мíра избра́ Бо́гъ, да посрами́тъ крѣ́пкая:

и худоро́дная мíра и уничиже́нная избра́ Бо́гъ, и не су́щая, да су́щая упраздни́тъ,

я́ко да не похва́лится вся́ка пло́ть предъ Бо́гомъ.

Изъ Него́же вы́ есте́ о Христѣ́ Иису́сѣ, И́же бы́сть на́мъ прему́дрость от Бо́га, пра́вда же и освяще́нiе и избавле́нiе,

да, я́коже пи́шется: хваля́йся, о Го́сподѣ да хва́лится.

Украинский (Огієнко)

Языки

Павло, волею Божою покликаний за апостола Ісуса Христа, і брат Состен,

Божій Церкві, що в Коринті, посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місті прикликають Ім́я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого,

благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Я завжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благодать, що була вам дана в Христі Ісусі,

бо ви всім збагатилися в Ньому, словом усяким і всяким знанням,

бо свідоцтво Христове між вами утвердилось,

так що не маєте недостачі в жаднім дарі благодаті ви, що очікуєте з́явлення Господа нашого Ісуса Христа.

Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!

Вірний Бог, що ви через Нього покликані до спільноти Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

Тож благаю вас, браття, Ім́ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поділення, але щоб були ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

Бо стало відомо мені про вас, мої браття, від Хлоїних, що між вами суперечки.

А кажу я про те, що з вас кожен говорить: я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів.

Чи ж Христос поділився?
Чи ж Павло був розп́ятий за вас?
Чи в Павлове ім́я ви христились?

Дякую Богові, що я ані одного з вас не христив, окрім Кріспа та Гая,

щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у ймення своє.

Охристив же був я й дім Степанів;
більш не знаю, чи христив кого іншого я.

Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Євангелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.

Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!

Бо написано: Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину!

Де мудрий?
Де книжник?
Де дослідувач віку цього?
Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?

Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді.

Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости,

а ми проповідуємо Христа розп́ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство,

а для самих покликаних юдеїв та греків Христа, Божу силу та Божую мудрість!

Бо Боже й немудре розумніше воно від людей, а Боже немічне сильніше воно від людей!

Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за тілом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхетні.

Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,

і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити,

так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло.

А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням,

щоб було, як написано: Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!