Скрыть
8:7
8:8
8:13
8:15
8:18
8:21
8:23
8:28
8:34
8:38
8:40
8:42
8:47
8:49
8:53a
8:55
8:61
Церковнославянский (рус)
И собра́ ца́рь Соломо́нъ вся́ старѣ́йшины Изра́илевы, вся́ нача́ла колѣ́нъ, старѣ́йшины оте́че­ст­въ сыно́въ Изра́илевыхъ къ себѣ́ во Сiо́нъ, е́же пренести́ киво́тъ завѣ́та Госпо́дня от­ гра́да дави́дова: то́й е́сть Сiо́нъ.
И собра́шася ко царю́ Соломо́ну вси́ лю́дiе Изра́илевы въ ме́сяцъ Аѳани́мъ въ пра́здникъ: се́й е́сть ме́сяцъ седмы́й.
И прiидо́ша вси́ старѣ́йшины Изра́илевы, и взя́ша иере́е киво́тъ,
и воз­несо́ша киво́тъ Госпо́день, и ски́нiю свидѣ́нiя, и вся́ сосу́ды святы́я я́же во ски́нiи свидѣ́нiя: и воз­несо́ша я́ иере́е и леви́ти.
Ца́рь же Соломо́нъ и ве́сь собо́ръ Изра́илскiй, собра́в­шеся къ нему́, съ ни́мъ предъ киво́томъ жря́ху волы́ и о́вцы несочте́н­ны, безчи́слен­ны от­ мно́же­ст­ва.
И внесо́ша иере́е киво́тъ завѣ́та Госпо́дня на мѣ́сто его́ во дави́ръ хра́ма, во свята́я святы́хъ, подъ кри́ла херуви́мовъ.
Херуви́ми бо бѣ́ша распросте́рше крилѣ́ надъ мѣ́стомъ киво́та: и окрыва́ху херуви́ми надъ киво́томъ и надъ святы́ми его́ сверху́.
И обдержа́ста освяще́ная: и зря́хуся главы́ освяще́н­ныхъ от­ святы́хъ къ лицу́ дави́ра, и не явля́хуся внѣ́.
Не бѣ́ въ киво́тѣ то́кмо двѣ́ скрижа́ли ка́мен­ны, скрижа́ли завѣ́та, и́хже положи́ Моисе́й въ Хори́вѣ, я́же завѣща́ Госпо́дь со сына́ми Изра́илевыми, внегда́ исходи́ти и́мъ от­ земли́ Еги́петскiя.
И бы́сть егда́ изыдо́ша иере́е изъ святи́лища, и о́блакъ испо́лни хра́мъ Госпо́день,
и не можа́ху иере́е ста́ти служи́ти от­ лица́ о́блака, я́ко испо́лни сла́ва Госпо́дня хра́мъ.
Тогда́ рече́ Соломо́нъ: Госпо́дь рече́ е́же обита́ти во мглѣ́,
а́зъ же созда́хъ до́мъ и́мени тво­ему́ свя́тъ тебѣ́ и гото́въ, и престо́лу тво­ему́, е́же обита́ти тебѣ́ въ не́мъ во вѣ́ки.
И обрати́ ца́рь лице́ свое́ и благослови́ ца́рь всего́ Изра́иля: ве́сь же собо́ръ Изра́илевъ стоя́ше.
И рече́ [ца́рь]: благослове́нъ Госпо́дь Бо́гъ Изра́илевъ дне́сь, и́же глаго́ла усты́ сво­и́ми о дави́дѣ отцѣ́ мо­е́мъ и рука́ма сво­и́ма испо́лни, глаго́ля:
от­ дне́ въ о́ньже изведо́хъ лю́ди моя́ Изра́иля изъ Еги́пта, не избра́хъ гра́да от­ всѣ́хъ племе́нъ Изра́илевыхъ на созда́нiе хра́му, е́же бы́ти и́мени мо­ему́ та́мо: но избра́хъ во Иерусали́мѣ бы́ти и́мени мо­ему́ та́мо: и избра́хъ дави́да бы́ти ему́ властели́ну надъ людьми́ мо­и́ми Изра́илемъ:
и бы́сть на се́рдцы отцу́ мо­ему́ дави́ду, е́же созда́ти хра́мъ и́мени Го́спода Бо́га Изра́илева,
и рече́ Госпо́дь къ дави́ду отцу́ мо­ему́: поне́же взы́де на се́рдце твое́ е́же созда́ти хра́мъ и́мени мо­ему́, до́брѣ сотвори́лъ еси́, я́ко бы́сть на се́рдцы тво­е́мъ:
оба́че ты́ не сози́ждеши хра́ма, но ра́звѣ сы́нъ тво́й, и́же изы́де изъ чре́слъ тво­и́хъ, то́й сози́ждетъ хра́мъ и́мени мо­ему́:
и воз­ста́ви Госпо́дь глаго́лъ сво́й его́же глаго́ла: и воста́хъ вмѣ́сто дави́да отца́ мо­его́, и сѣдо́хъ на престо́лѣ Изра́илевѣ, я́коже глаго́ла Госпо́дь, и созда́хъ хра́мъ и́мени Го́спода Бо́га Изра́илева,
и поста́вихъ та́мо мѣ́сто киво́ту, въ не́мже е́сть та́мо завѣ́тъ Госпо́день, его́же завѣща́ Госпо́дь со отцы́ на́шими во извожде́нiи и́хъ изъ земли́ Еги́петскiя.
И ста́ Соломо́нъ предъ лице́мъ олтаря́ Госпо́дня предъ всѣ́мъ собо́ромъ Изра́илевымъ и воз­дви́же ру́цѣ сво­и́ на не́бо,
и рече́: Го́споди Бо́же Изра́илевъ, нѣ́сть я́коже ты́ Бо́гъ на небеси́ горѣ́ и на земли́ ни́зу, храня́й завѣ́тъ и ми́лость рабу́ тво­ему́ ходя́щему предъ тобо́ю всѣ́мъ се́рдцемъ сво­и́мъ,
я́же сохрани́лъ еси́ рабу́ тво­ему́ дави́ду отцу́ мо­ему́: и́бо глаго́лалъ еси́ усты́ тво­и́ми и рука́ма тво­и́ма соверши́лъ еси́, я́коже де́нь се́й:
и ны́нѣ, Го́споди Бо́же Изра́илевъ, сохрани́ рабу́ тво­ему́ дави́ду отцу́ мо­ему́, я́же ре́клъ еси́ ему́, глаго́ля: не оскудѣ́етъ му́жъ от­ лица́ мо­его́ сѣдя́й на престо́лѣ Изра́илевѣ, то́кмо а́ще сохраня́тъ ча́да твоя́ пути́ своя́, е́же ходи́ти предо мно́ю, я́коже ходи́лъ еси́ предо мно́ю:
и ны́нѣ, Го́споди Бо́же Изра́илевъ, да увѣ́рит­ся глаго́лъ тво́й, его́же ре́клъ еси́ дави́ду отцу́ мо­ему́:
я́ко а́ще и́стин­но всели́т­ся Бо́гъ съ человѣ́ки на земли́? а́ще небо и небо небесе́ не довлѣ́ютъ ти́, кольми́ па́че хра́мъ се́й, его́же созда́хъ и́мени тво­ему́?
и да при́зриши на моли́тву мою́, Го́споди Бо́же Изра́илевъ, послу́шати моли́твы, е́юже мо́лит­ся ра́бъ тво́й предъ тобо́ю къ тебѣ́ дне́сь,
да бу́дутъ о́чи тво­и́ от­ве́рсты на хра́мъ се́й де́нь и но́щь, на мѣ́сто о не́мже ре́клъ еси́: бу́детъ и́мя мое́ та́мо на услы́шанiе моли́твы, е́юже мо́лит­ся ра́бъ тво́й на мѣ́стѣ се́мъ де́нь и но́щь:
и услы́шиши моли́тву раба́ тво­его́ и люді́й тво­и́хъ Изра́иля, о ни́хже помо́лят­ся на мѣ́стѣ се́мъ: и ты́ услы́шиши на мѣ́стѣ обита́лища тво­его́ на небеси́, и сотвори́ши и поми́луеши:
ели́ка а́ще согрѣши́тъ кі́йждо ко и́скрен­нему сво­ему́, и а́ще прiи́метъ на него́ кля́тву е́же кля́ти его́, и прiи́детъ, и исповѣ́сть предъ лице́мъ олтаря́ тво­его́ въ хра́мѣ се́мъ:
и ты́ услы́шиши от­ небесе́, и сотвори́ши су́дъ лю́демъ тво­и́мъ Изра́илю: осуди́ти беззако́н­наго, да́ти пу́ть его́ на главу́ его́, и оправди́ти пра́веднаго, да́ти ему́ по пра́вдѣ его́:
егда́ паду́тъ лю́дiе тво­и́ Изра́иль предъ враги́, я́ко согрѣша́тъ ти́, и обратя́т­ся къ тебѣ́, и исповѣ́дят­ся и́мени тво­ему́, и помо́лят­ся и воз­глаго́лютъ моли́тву къ тебѣ́ въ хра́мѣ се́мъ:
и ты́ услы́шиши съ небесе́, и ми́лостивъ бу́деши о согрѣше́нiихъ люді́й сво­и́хъ Изра́иля, и воз­врати́ши я́ въ зе́млю, ю́же да́лъ еси́ отце́мъ и́хъ:
внегда́ заключи́тися небеси́ и не бы́ти дождю́, я́ко согрѣша́тъ ти́, и помо́лят­ся на мѣ́стѣ се́мъ, и исповѣ́дят­ся и́мени тво­ему́, и от­ грѣ́хъ сво­и́хъ обратя́т­ся, егда́ смири́ши и́хъ:
и услы́шиши съ небесе́, и ми́лостивъ бу́деши о грѣсѣ́хъ раба́ тво­его́ и люді́й тво­и́хъ Изра́иля: я́ко яви́ши и́мъ пу́ть благі́й ходи́ти по нему́, и да́си до́ждь на зе́млю, ю́же да́лъ еси́ лю́демъ тво­и́мъ въ достоя́нiе:
гла́дъ а́ще бу́детъ, сме́рть а́ще бу́детъ, егда́ бу́детъ воз­жже́нiе, гу́сеницы, ржа́ а́ще бу́детъ, и а́ще оскорбя́тъ я́ врази́ и́хъ въ еди́нѣмъ от­ градо́въ и́хъ: все́ проти́вное, вся́ка болѣ́знь,
вся́ка моли́тва, вся́ко моле́нiе а́ще бу́детъ вся́кому человѣ́ку от­ люді́й Изра́илевыхъ, егда́ позна́етъ кі́йждо болѣ́знь се́рдца сво­его́, и воз­дви́гнетъ ру́цѣ сво­и́ въ хра́мѣ се́мъ:
и ты́ услы́шиши от­ небесе́, от­ гото́ваго жили́ща тво­его́, и ми́лостивъ бу́деши, и сотвори́ши, и да́си ко­ему́ждо по путе́мъ его́, я́коже увѣ́си се́рдце его́, я́ко ты́ еди́нъ то́кмо вѣ́си всѣ́хъ сердца́ сыно́въ человѣ́ческихъ:
да боя́т­ся тебе́ вся́ дни́, въ ня́же поживу́тъ на земли́, ю́же да́лъ еси́ отце́мъ на́шымъ:
и чужде́му, и́же нѣ́сть от­ люді́й тво­и́хъ Изра́иля, то́й а́ще прiи́детъ от­ земли́ издале́ча ра́ди и́мене тво­его́, зане́ услы́шатъ и́мя твое́ вели́ко, и ру́ку твою́ крѣ́пкую, и мы́шцу твою́ высо́кую,
и прiи́детъ, и помо́лит­ся на мѣ́стѣ се́мъ:
и ты́ услы́шиши съ небесе́ от­ гото́ваго жили́ща тво­его́, и сотвори́ши по всѣ́мъ, въ ели́кихъ а́ще при­­зове́тъ тя́ чужді́й, я́ко да уразумѣ́ютъ вси́ лю́дiе земні́и и́мя твое́ и убоя́т­ся тебе́, я́коже лю́дiе тво­и́ Изра́иль, и разумѣ́ютъ, я́ко и́мя твое́ нарече́ся на хра́мѣ се́мъ, его́же созда́хъ:
егда́ изы́дутъ лю́дiе тво­и́ на бра́нь на враги́ своя́, путе́мъ и́мже воз­врати́ши я́, и помо́лят­ся и́менемъ Госпо́днимъ путе́мъ гра́да, его́же избра́лъ еси́ себѣ́, и ко хра́му, его́же а́зъ созда́хъ и́мени тво­ему́:
и ты́ услы́шиши съ небесе́ моли́тву и́хъ и моле́нiя и́хъ, и сотвори́ши оправда́нiе и́мъ:
я́ко согрѣша́тъ ти́, я́ко нѣ́сть человѣ́къ, и́же не согрѣши́тъ, и разгнѣ́ваешися на ня́, и преда́си я́ предъ враги́, и поплѣня́тъ и́хъ плѣня́щiи въ зе́млю дале́че, или́ бли́зъ,
и обратя́тъ сердца́ своя́ въ земли́, а́може пресели́шася, и обратя́т­ся, и помо́лят­ся тебѣ́ въ земли́ преселе́нiя сво­его́, глаго́люще: согрѣши́хомъ, беззако́н­новахомъ, непра́вдовахомъ:
и обратя́т­ся ко тебѣ́ всѣ́мъ се́рдцемъ сво­и́мъ и все́ю душе́ю сво­е́ю въ земли́ вра́гъ сво­и́хъ, а́може преве́лъ еси́ и́хъ, и помо́лят­ся къ тебѣ́ по пути́ земли́ сво­ея́, ю́же да́лъ еси́ отце́мъ и́хъ, и ко гра́ду, его́же избра́лъ еси́, и ко хра́му, его́же созда́хъ и́мени тво­ему́:
и услы́шиши от­ небесе́, от­ гото́ваго жили́ща тво­его́ моли́тву и́хъ и моле́нiе и́хъ, и сотвори́ши оправда́нiе и́мъ,
и ми́лостивъ бу́деши непра́вдамъ и́хъ, и́миже согрѣши́ша ти́, и по всѣ́мъ от­мета́ниемъ и́хъ, и́миже от­верго́шася тебе́, да да́си и́хъ въ щедро́ты предъ плѣни́в­шими и́хъ, и уще́дрятъ я́:
я́ко лю́дiе тво­и́ и наслѣ́дiе твое́ су́ть, и́хже изве́лъ еси́ изъ земли́ Еги́петскiя от­ среды́ пе́щи желѣ́зныя:
и да бу́дутъ у́ши тво­и́ и о́чи тво­и́ от­ве́рсты на моли́тву раба́ тво­его́ и къ моле́нiю люді́й тво­и́хъ Изра́иля, послу́шати и́хъ о всѣ́хъ, о ни́хже при­­зову́тъ тя́,
я́ко ты́ избра́лъ еси́ я́ себѣ́ въ наслѣ́дiе от­ всѣ́хъ люді́й земли́, я́коже глаго́лалъ еси́ руко́ю раба́ тво­его́ Моисе́а, внегда́ извести́ тебѣ́ отцы́ на́шя изъ земли́ Еги́петскiя, Го́споди Го́споди.
Тогда́ глаго́ла Соломо́нъ о хра́мѣ, егда́ соверши́ созида́ти его́: со́лнце позна́но сотвори́ на небеси́: Госпо́дь рече́ пребыва́ти во мглѣ́: сози́жди хра́мъ мо́й, хра́мъ благолѣ́пный себѣ́, е́же пребыва́ти въ но́вости: не сiе́ ли пи́сано въ кни́гахъ пѣ́сни?
И бы́сть егда́ сконча́ Соломо́нъ моля́ся ко Го́споду все́ю моли́твою и моле́нiемъ си́мъ, и воста́ от­ лица́ олтаря́ Госпо́дня при­­па́дъ на колѣ́на своя́, и ру́цѣ сво­и́ воз­дѣ́ на не́бо,
и ста́, и благослови́ ве́сь собо́ръ Изра́илевъ, гла́сомъ ве́лiимъ глаго́ля:
благослове́нъ Госпо́дь [Бо́гъ] дне́сь, и́же даде́ поко́й лю́демъ сво­и́мъ Изра́илю, по всѣ́мъ ели́ка глаго́ла: не премѣни́ся сло́во ни еди́но во всѣ́хъ словесѣ́хъ его́ благи́хъ, и́миже глаго́ла руко́ю Моисе́а раба́ сво­его́:
да бу́детъ Госпо́дь Бо́гъ на́шъ съ на́ми, я́коже бѣ́ со отцы́ на́шими: да не оста́витъ на́съ, ниже́ да от­врати́тъ на́съ,
преклони́ти сердца́ на́ша къ нему́, е́же ходи́ти во всѣ́хъ путе́хъ его́ и храни́ти вся́ за́повѣди его́ и повелѣ́нiя его́ и оправда́нiя его́, я́же заповѣ́да отце́мъ на́шымъ:
и да бу́дутъ словеса́ сiя́, и́миже моли́хся предъ Го́сподемъ Бо́гомъ на́шимъ дне́сь, при­­ближа́ющеся Го́споду Бо́гу на́­шему де́нь и но́щь, е́же твори́ти оправда́нiя рабу́ тво­ему́ и оправда́нiя лю́демъ тво­и́мъ Изра́илю во вся́ дни́:
я́ко да разумѣ́ютъ вси́ лю́дiе земли́, я́ко Госпо́дь Бо́гъ то́й са́мъ Бо́гъ, и нѣ́сть ина́го,
и да бу́дутъ сердца́ на́ша соверше́н­на ко Го́споду Бо́гу на́­шему преподо́бно ходи́ти въ повелѣ́нiихъ его́ и храни́ти за́повѣди его́, я́коже де́нь се́й.
И ца́рь и вси́ сы́нове Изра́илевы пожро́ша же́ртву предъ Го́сподемъ.
И пожре́ ца́рь Соломо́нъ же́ртвы ми́рныя, я́же пожре́ Го́споду, воло́въ два́десять двѣ́ ты́сящы и ове́цъ сто́ и два́десять ты́сящъ. И обнови́ ца́рь хра́мъ Госпо́день и вси́ сы́нове Изра́илевы.
Въ то́й де́нь освяти́ ца́рь [соломо́нъ] среди́ну двора́, я́же предъ лице́мъ хра́ма Госпо́дня: я́ко сотвори́ та́мо всесожже́нiе и да́ры, и же́ртвы и ту́чная ми́рныхъ, я́ко олта́рь мѣ́дяный, и́же предъ Го́сподемъ, ма́лъ бѣ́, е́же не воз­мощи́ вмѣсти́ти всесожже́нiя даро́въ и же́ртвы ми́рныхъ.
И сотвори́ Соломо́нъ пра́здникъ въ то́й де́нь, и ве́сь Изра́иль съ ни́мъ, собо́ръ ве́лiй, от­ вхо́да Ема́ѳа да́же до рѣки́ Еги́пта, предъ Го́сподемъ Бо́гомъ на́шимъ, у хра́ма, его́же созда́, яды́й и пiя́ и веселя́ся предъ Го́сподемъ Бо́гомъ на́шимъ се́дмь дні́й,
и во осмы́й де́нь распусти́ лю́ди. И благослови́ша царя́, и идо́ша кі́йждо въ до́мы своя́, ра́ду­ю­щеся весе́лымъ се́рдцемъ о благи́хъ, я́же сотвори́ Госпо́дь дави́ду рабу́ сво­ему́ и Изра́илю лю́демъ сво­и́мъ.
אָז יַקְהֵל שְׁלֹמֹה אֶת־זִקְנֵי יִשְׂרָאֵל אֶת־כָּל־רָאשֵׁי הַמַּטּוֹת נְשִׂיאֵי הָאָבוֹת לִבְנֵי יִשְׂרָאֵל אֶל־הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה יְרוּשָׁלִָם; לְהַעֲלוֹת אֶת־אֲרוֹן בְּרִית־יְהוָה מֵעִיר דָּוִד הִיא צִיּוֹן׃
וַיִּקָּהֲלוּ אֶל־הַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה כָּל־אִישׁ יִשְׂרָאֵל, בְּיֶרַח הָאֵתָנִים בֶּחָג; הוּא הַחֹדֶשׁ הַשְּׁבִיעִי׃
וַיָּבֹאוּ כֹּל זִקְנֵי יִשְׂרָאֵל; וַיִּשְׂאוּ הַכֹּהֲנִים אֶת־הָאָרוֹן׃
וַיַּעֲלוּ אֶת־אֲרוֹן יְהוָה וְאֶת־אֹהֶל מוֹעֵד, וְאֶת־כָּל־כְּלֵי הַקֹּדֶשׁ אֲשֶׁר בָּאֹהֶל; וַיַּעֲלוּ אֹתָם, הַכֹּהֲנִים וְהַלְוִיִּם׃
וְהַמֶּלֶךְ שְׁלֹמֹה, וְכָל־עֲדַת יִשְׂרָאֵל הַנּוֹעָדִים עָלָיו, אִתּוֹ לִפְנֵי הָאָרוֹן; מְזַבְּחִים צֹאן וּבָקָר, אֲשֶׁר לֹא־יִסָּפְרוּ וְלֹא יִמָּנוּ מֵרֹב׃
וַיָּבִאוּ הַכֹּהֲנִים אֶת־אֲרוֹן בְּרִית־יְהוָה אֶל־מְקוֹמוֹ אֶל־דְּבִיר הַבַּיִת אֶל־קֹדֶשׁ הַקֳּדָשִׁים; אֶל־תַּחַת כַּנְפֵי הַכְּרוּבִים׃
כִּי הַכְּרוּבִים פֹּרְשִׂים כְּנָפַיִם, אֶל־מְקוֹם הָאָרוֹן; וַיָּסֹכּוּ הַכְּרֻבִים עַל־הָאָרוֹן וְעַל־בַּדָּיו מִלְמָעְלָה׃
וַיַּאֲרִכוּ הַבַּדִּים, וַיֵּרָאוּ רָאשֵׁי הַבַּדִּים מִן־הַקֹּדֶשׁ עַל־פְּנֵי הַדְּבִיר, וְלֹא יֵרָאוּ הַחוּצָה; וַיִּהְיוּ שָׁם, עַד הַיּוֹם הַזֶּה׃
אֵין בָּאָרוֹן, רַק, שְׁנֵי לֻחוֹת הָאֲבָנִים, אֲשֶׁר הִנִּחַ שָׁם מֹשֶׁה בְּחֹרֵב; אֲשֶׁר כָּרַת יְהוָה עִם־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, בְּצֵאתָם מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם׃
וַיְהִי בְּצֵאת הַכֹּהֲנִים מִן־הַקֹּדֶשׁ; וְהֶעָנָן מָלֵא אֶת־בֵּית יְהוָה׃
וְלֹא־יָכְלוּ הַכֹּהֲנִים לַעֲמֹד לְשָׁרֵת מִפְּנֵי הֶעָנָן; כִּי־מָלֵא כְבוֹד־יְהוָה אֶת־בֵּית יְהוָה׃ פ
אָז אָמַר שְׁלֹמֹה; יְהוָה אָמַר, לִשְׁכֹּן בָּעֲרָפֶל׃
בָּנֹה בָנִיתִי בֵּית זְבֻל לָךְ; מָכוֹן לְשִׁבְתְּךָ עוֹלָמִים׃
וַיַּסֵּב הַמֶּלֶךְ אֶת־פָּנָיו, וַיְבָרֶךְ אֵת כָּל־קְהַל יִשְׂרָאֵל; וְכָל־קְהַל יִשְׂרָאֵל עֹמֵד׃
וַיֹּאמֶר, בָּרוּךְ יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, אֲשֶׁר דִּבֶּר בְּפִיו, אֵת דָּוִד אָבִי; וּבְיָדוֹ מִלֵּא לֵאמֹר׃
מִן־הַיּוֹם, אֲשֶׁר הוֹצֵאתִי אֶת־עַמִּי אֶת־יִשְׂרָאֵל מִמִּצְרַיִם, לֹא־בָחַרְתִּי בְעִיר, מִכֹּל שִׁבְטֵי יִשְׂרָאֵל, לִבְנוֹת בַּיִת, לִהְיוֹת שְׁמִי שָׁם; וָאֶבְחַר בְּדָוִד, לִהְיוֹת עַל־עַמִּי יִשְׂרָאֵל׃
וַיְהִי עִם־לְבַב דָּוִד אָבִי; לִבְנוֹת בַּיִת, לְשֵׁם יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל׃
וַיֹּאמֶר יְהוָה אֶל־דָּוִד אָבִי, יַעַן, אֲשֶׁר הָיָה עִם־לְבָבְךָ, לִבְנוֹת בַּיִת לִשְׁמִי; הֱטִיבֹתָ, כִּי הָיָה עִם־לְבָבֶךָ׃
רַק אַתָּה, לֹא תִבְנֶה הַבָּיִת; כִּי אִם־בִּנְךָ הַיֹּצֵא מֵחֲלָצֶיךָ, הוּא־יִבְנֶה הַבַּיִת לִשְׁמִי׃
וַיָּקֶם יְהוָה, אֶת־דְּבָרוֹ אֲשֶׁר דִּבֵּר; וָאָקֻם תַּחַת דָּוִד אָבִי וָאֵשֵׁב עַל־כִּסֵּא יִשְׂרָאֵל, כַּאֲשֶׁר דִּבֶּר יְהוָה, וָאֶבְנֶה הַבַּיִת, לְשֵׁם יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל׃
וָאָשִׂם שָׁם מָקוֹם לָאָרוֹן, אֲשֶׁר־שָׁם בְּרִית יְהוָה; אֲשֶׁר כָּרַת עִם־אֲבֹתֵינוּ, בְּהוֹצִיאוֹ אֹתָם מֵאֶרֶץ מִצְרָיִם׃ ס
וַיַּעֲמֹד שְׁלֹמֹה, לִפְנֵי מִזְבַּח יְהוָה, נֶגֶד כָּל־קְהַל יִשְׂרָאֵל; וַיִּפְרֹשׂ כַּפָּיו הַשָּׁמָיִם׃
וַיֹּאמַר, יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל אֵין־כָּמוֹךָ אֱלֹהִים, בַּשָּׁמַיִם מִמַּעַל, וְעַל־הָאָרֶץ מִתָּחַת; שֹׁמֵר הַבְּרִית וְהַחֶסֶד, לַעֲבָדֶיךָ הַהֹלְכִים לְפָנֶיךָ בְּכָל־לִבָּם׃
אֲשֶׁר שָׁמַרְתָּ, לְעַבְדְּךָ דָּוִד אָבִי, אֵת אֲשֶׁר־דִּבַּרְתָּ לוֹ; וַתְּדַבֵּר בְּפִיךָ וּבְיָדְךָ מִלֵּאתָ כַּיּוֹם הַזֶּה׃
וְעַתָּה יְהוָה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל, שְׁמֹר לְעַבְדְּךָ דָוִד אָבִי אֵת אֲשֶׁר דִּבַּרְתָּ לּוֹ לֵאמֹר, לֹא־יִכָּרֵת לְךָ אִישׁ מִלְּפָנַי, יֹשֵׁב עַל־כִּסֵּא יִשְׂרָאֵל; רַק אִם־יִשְׁמְרוּ בָנֶיךָ אֶת־דַּרְכָּם לָלֶכֶת לְפָנַי, כַּאֲשֶׁר הָלַכְתָּ לְפָנָי׃
וְעַתָּה אֱלֹהֵי יִשְׂרָאֵל; יֵאָמֶן נָא דְּבָרֶיךָ (דְּבָרְךָ), אֲשֶׁר דִּבַּרְתָּ, לְעַבְדְּךָ דָּוִד אָבִי׃
כִּי הַאֻמְנָם, יֵשֵׁב אֱלֹהִים עַל־הָאָרֶץ; הִנֵּה הַשָּׁמַיִם וּשְׁמֵי הַשָּׁמַיִם לֹא יְכַלְכְּלוּךָ, אַף כִּי־הַבַּיִת הַזֶּה אֲשֶׁר בָּנִיתִי׃
וּפָנִיתָ אֶל־תְּפִלַּת עַבְדְּךָ וְאֶל־תְּחִנָּתוֹ יְהוָה אֱלֹהָי; לִשְׁמֹעַ אֶל־הָרִנָּה וְאֶל־הַתְּפִלָּה, אֲשֶׁר עַבְדְּךָ מִתְפַּלֵּל לְפָנֶיךָ הַיּוֹם׃
לִהְיוֹת עֵינֶךָ פְתֻחוֹת אֶל־הַבַּיִת הַזֶּה לַיְלָה וָיוֹם, אֶל־הַמָּקוֹם, אֲשֶׁר אָמַרְתָּ, יִהְיֶה שְׁמִי שָׁם; לִשְׁמֹעַ אֶל־הַתְּפִלָּה, אֲשֶׁר יִתְפַּלֵּל עַבְדְּךָ, אֶל־הַמָּקוֹם הַזֶּה׃
וְשָׁמַעְתָּ אֶל־תְּחִנַּת עַבְדְּךָ וְעַמְּךָ יִשְׂרָאֵל, אֲשֶׁר יִתְפַּלְלוּ אֶל־הַמָּקוֹם הַזֶּה; וְאַתָּה תִּשְׁמַע אֶל־מְקוֹם שִׁבְתְּךָ אֶל־הַשָּׁמַיִם, וְשָׁמַעְתָּ וְסָלָחְתָּ׃
אֵת אֲשֶׁר יֶחֱטָא אִישׁ לְרֵעֵהוּ, וְנָשָׁא־בוֹ אָלָה לְהַאֲלֹתוֹ; וּבָא, אָלָה לִפְנֵי מִזְבַּחֲךָ בַּבַּיִת הַזֶּה׃
וְאַתָּה תִּשְׁמַע הַשָּׁמַיִם, וְעָשִׂיתָ וְשָׁפַטְתָּ אֶת־עֲבָדֶיךָ, לְהַרְשִׁיעַ רָשָׁע, לָתֵת דַּרְכּוֹ בְּרֹאשׁוֹ; וּלְהַצְדִּיק צַדִּיק, לָתֶת לוֹ כְּצִדְקָתוֹ׃ ס
בְּהִנָּגֵף עַמְּךָ יִשְׂרָאֵל לִפְנֵי אוֹיֵב אֲשֶׁר יֶחֶטְאוּ־לָךְ; וְשָׁבוּ אֵלֶיךָ וְהוֹדוּ אֶת־שְׁמֶךָ, וְהִתְפַּלְלוּ וְהִתְחַנְּנוּ אֵלֶיךָ בַּבַּיִת הַזֶּה׃
וְאַתָּה תִּשְׁמַע הַשָּׁמַיִם, וְסָלַחְתָּ, לְחַטַּאת עַמְּךָ יִשְׂרָאֵל; וַהֲשֵׁבֹתָם אֶל־הָאֲדָמָה, אֲשֶׁר נָתַתָּ לַאֲבוֹתָם׃ ס
בְּהֵעָצֵר שָׁמַיִם וְלֹא־יִהְיֶה מָטָר כִּי יֶחֶטְאוּ־לָךְ; וְהִתְפַּלְלוּ אֶל־הַמָּקוֹם הַזֶּה וְהוֹדוּ אֶת־שְׁמֶךָ, וּמֵחַטָּאתָם יְשׁוּבוּן כִּי תַעֲנֵם׃
וְאַתָּה תִּשְׁמַע הַשָּׁמַיִם, וְסָלַחְתָּ לְחַטַּאת עֲבָדֶיךָ וְעַמְּךָ יִשְׂרָאֵל, כִּי תוֹרֵם אֶת־הַדֶּרֶךְ הַטּוֹבָה אֲשֶׁר יֵלְכוּ־בָהּ; וְנָתַתָּה מָטָר עַל־אַרְצְךָ, אֲשֶׁר־נָתַתָּה לְעַמְּךָ לְנַחֲלָה׃ ס
רָעָב כִּי־יִהְיֶה בָאָרֶץ, דֶּבֶר כִּי־יִהְיֶה שִׁדָּפוֹן יֵרָקוֹן אַרְבֶּה חָסִיל כִּי יִהְיֶה, כִּי יָצַר־לוֹ אֹיְבוֹ בְּאֶרֶץ שְׁעָרָיו; כָּל־נֶגַע כָּל־מַחֲלָה׃
כָּל־תְּפִלָּה כָל־תְּחִנָּה, אֲשֶׁר תִהְיֶה לְכָל־הָאָדָם, לְכֹל עַמְּךָ יִשְׂרָאֵל; אֲשֶׁר יֵדְעוּן, אִישׁ נֶגַע לְבָבוֹ, וּפָרַשׂ כַּפָּיו אֶל־הַבַּיִת הַזֶּה׃
וְאַתָּה תִּשְׁמַע הַשָּׁמַיִם מְכוֹן שִׁבְתֶּךָ וְסָלַחְתָּ וְעָשִׂיתָ, וְנָתַתָּ לָאִישׁ כְּכָל־דְּרָכָיו, אֲשֶׁר תֵּדַע אֶת־לְבָבוֹ; כִּי־אַתָּה יָדַעְתָּ לְבַדְּךָ, אֶת־לְבַב כָּל־בְּנֵי הָאָדָם׃
לְמַעַן יִרָאוּךָ, כָּל־הַיָּמִים, אֲשֶׁר־הֵם חַיִּים עַל־פְּנֵי הָאֲדָמָה; אֲשֶׁר נָתַתָּה לַאֲבֹתֵינוּ׃
וְגַם אֶל־הַנָּכְרִי, אֲשֶׁר לֹא־מֵעַמְּךָ יִשְׂרָאֵל הוּא; וּבָא מֵאֶרֶץ רְחוֹקָה לְמַעַן שְׁמֶךָ׃
כִּי יִשְׁמְעוּן אֶת־שִׁמְךָ הַגָּדוֹל, וְאֶת־יָדְךָ הַחֲזָקָה, וּזְרֹעֲךָ הַנְּטוּיָה; וּבָא וְהִתְפַּלֵּל אֶל־הַבַּיִת הַזֶּה׃
אַתָּה תִּשְׁמַע הַשָּׁמַיִם מְכוֹן שִׁבְתֶּךָ, וְעָשִׂיתָ כְּכֹל אֲשֶׁר־יִקְרָא אֵלֶיךָ הַנָּכְרִי; לְמַעַן יֵדְעוּן כָּל־עַמֵּי הָאָרֶץ אֶת־שְׁמֶךָ, לְיִרְאָה אֹתְךָ כְּעַמְּךָ יִשְׂרָאֵל, וְלָדַעַת כִּי־שִׁמְךָ נִקְרָא, עַל־הַבַּיִת הַזֶּה אֲשֶׁר בָּנִיתִי׃
כִּי־יֵצֵא עַמְּךָ לַמִּלְחָמָה עַל־אֹיְבוֹ, בַּדֶּרֶךְ אֲשֶׁר תִּשְׁלָחֵם; וְהִתְפַּלְלוּ אֶל־יְהוָה, דֶּרֶךְ הָעִיר אֲשֶׁר בָּחַרְתָּ בָּהּ, וְהַבַּיִת אֲשֶׁר־בָּנִתִי לִשְׁמֶךָ׃
וְשָׁמַעְתָּ הַשָּׁמַיִם, אֶת־תְּפִלָּתָם וְאֶת־תְּחִנָּתָם; וְעָשִׂיתָ מִשְׁפָּטָם׃
כִּי יֶחֶטְאוּ־לָךְ, כִּי אֵין אָדָם אֲשֶׁר לֹא־יֶחֱטָא, וְאָנַפְתָּ בָם, וּנְתַתָּם לִפְנֵי אוֹיֵב; וְשָׁבוּם שֹׁבֵיהֶם אֶל־אֶרֶץ הָאוֹיֵב, רְחוֹקָה אוֹ קְרוֹבָה׃
וְהֵשִׁיבוּ אֶל־לִבָּם, בָּאָרֶץ אֲשֶׁר נִשְׁבּוּ־שָׁם; וְשָׁבוּ וְהִתְחַנְּנוּ אֵלֶיךָ, בְּאֶרֶץ שֹׁבֵיהֶם לֵאמֹר, חָטָאנוּ וְהֶעֱוִינוּ רָשָׁעְנוּ׃
וְשָׁבוּ אֵלֶיךָ, בְּכָל־לְבָבָם וּבְכָל־נַפְשָׁם, בְּאֶרֶץ אֹיְבֵיהֶם אֲשֶׁר־שָׁבוּ אֹתָם; וְהִתְפַּלְלוּ אֵלֶיךָ, דֶּרֶךְ אַרְצָם אֲשֶׁר נָתַתָּה לַאֲבוֹתָם, הָעִיר אֲשֶׁר בָּחַרְתָּ, וְהַבַּיִת אֲשֶׁר־בָּנִיתָ (בָּנִיתִי) לִשְׁמֶךָ׃
וְשָׁמַעְתָּ הַשָּׁמַיִם מְכוֹן שִׁבְתְּךָ, אֶת־תְּפִלָּתָם וְאֶת־תְּחִנָּתָם; וְעָשִׂיתָ מִשְׁפָּטָם׃
וְסָלַחְתָּ לְעַמְּךָ אֲשֶׁר חָטְאוּ־לָךְ, וּלְכָל־פִּשְׁעֵיהֶם אֲשֶׁר פָּשְׁעוּ־בָךְ; וּנְתַתָּם לְרַחֲמִים לִפְנֵי שֹׁבֵיהֶם וְרִחֲמוּם׃
כִּי־עַמְּךָ וְנַחֲלָתְךָ הֵם; אֲשֶׁר הוֹצֵאתָ מִמִּצְרַיִם, מִתּוֹךְ כּוּר הַבַּרְזֶל׃
לִהְיוֹת עֵינֶיךָ פְתֻחוֹת אֶל־תְּחִנַּת עַבְדְּךָ, וְאֶל־תְּחִנַּת עַמְּךָ יִשְׂרָאֵל; לִשְׁמֹעַ אֲלֵיהֶם, בְּכֹל קָרְאָם אֵלֶיךָ׃
כִּי־אַתָּה הִבְדַּלְתָּם לְךָ לְנַחֲלָה, מִכֹּל עַמֵּי הָאָרֶץ; כַּאֲשֶׁר דִּבַּרְתָּ בְּיַד מֹשֶׁה עַבְדֶּךָ, בְּהוֹצִיאֲךָ אֶת־אֲבֹתֵינוּ מִמִּצְרַיִם אֲדֹנָי יְהוִה׃ פ
וַיְהִי כְּכַלּוֹת שְׁלֹמֹה, לְהִתְפַּלֵּל אֶל־יְהוָה, אֵת כָּל־הַתְּפִלָּה וְהַתְּחִנָּה הַזֹּאת; קָם מִלִּפְנֵי מִזְבַּח יְהוָה מִכְּרֹעַ עַל־בִּרְכָּיו, וְכַפָּיו פְּרֻשׂוֹת הַשָּׁמָיִם׃
וַיַּעְמֹד וַיְבָרֶךְ אֵת כָּל־קְהַל יִשְׂרָאֵל; קוֹל גָּדוֹל לֵאמֹר׃
בָּרוּךְ יְהוָה, אֲשֶׁר נָתַן מְנוּחָה לְעַמּוֹ יִשְׂרָאֵל, כְּכֹל אֲשֶׁר דִּבֵּר; לֹא־נָפַל דָּבָר אֶחָד, מִכֹּל דְּבָרוֹ הַטּוֹב, אֲשֶׁר דִּבֶּר, בְּיַד מֹשֶׁה עַבְדּוֹ׃
יְהִי יְהוָה אֱלֹהֵינוּ עִמָּנוּ, כַּאֲשֶׁר הָיָה עִם־אֲבֹתֵינוּ; אַל־יַעַזְבֵנוּ וְאַל־יִטְּשֵׁנוּ׃
לְהַטּוֹת לְבָבֵנוּ אֵלָיו; לָלֶכֶת בְּכָל־דְּרָכָיו, וְלִשְׁמֹר מִצְוֹתָיו וְחֻקָּיו וּמִשְׁפָּטָיו, אֲשֶׁר צִוָּה אֶת־אֲבֹתֵינוּ׃
וְיִהְיוּ דְבָרַי אֵלֶּה, אֲשֶׁר הִתְחַנַּנְתִּי לִפְנֵי יְהוָה, קְרֹבִים אֶל־יְהוָה אֱלֹהֵינוּ יוֹמָם וָלָיְלָה; לַעֲשׂוֹת מִשְׁפַּט עַבְדּוֹ, וּמִשְׁפַּט עַמּוֹ יִשְׂרָאֵל דְּבַר־יוֹם בְּיוֹמוֹ׃
לְמַעַן, דַּעַת כָּל־עַמֵּי הָאָרֶץ, כִּי יְהוָה הוּא הָאֱלֹהִים; אֵין עוֹד׃
וְהָיָה לְבַבְכֶם שָׁלֵם, עִם יְהוָה אֱלֹהֵינוּ; לָלֶכֶת בְּחֻקָּיו וְלִשְׁמֹר מִצְוֹתָיו כַּיּוֹם הַזֶּה׃
וְהַמֶּלֶךְ, וְכָל־יִשְׂרָאֵל עִמּוֹ; זֹבְחִים זֶבַח לִפְנֵי יְהוָה׃
וַיִּזְבַּח שְׁלֹמֹה, אֵת זֶבַח הַשְּׁלָמִים אֲשֶׁר זָבַח לַיהוָה, בָּקָר, עֶשְׂרִים וּשְׁנַיִם אֶלֶף, וְצֹאן מֵאָה וְעֶשְׂרִים אָלֶף; וַיַּחְנְכוּ אֶת־בֵּית יְהוָה, הַמֶּלֶךְ וְכָל־בְּנֵי יִשְׂרָאֵל׃
בַּיּוֹם הַהוּא, קִדַּשׁ הַמֶּלֶךְ אֶת־תּוֹךְ הֶחָצֵר, אֲשֶׁר לִפְנֵי בֵית־יְהוָה, כִּי־עָשָׂה שָׁם, אֶת־הָעֹלָה וְאֶת־הַמִּנְחָה, וְאֵת חֶלְבֵי הַשְּׁלָמִים; כִּי־מִזְבַּח הַנְּחֹשֶׁת אֲשֶׁר לִפְנֵי יְהוָה, קָטֹן, מֵהָכִיל אֶת־הָעֹלָה וְאֶת־הַמִּנְחָה, וְאֵת חֶלְבֵי הַשְּׁלָמִים׃
וַיַּעַשׂ שְׁלֹמֹה בָעֵת־הַהִיא אֶת־הֶחָג וְכָל־יִשְׂרָאֵל עִמּוֹ קָהָל גָּדוֹל מִלְּבוֹא חֲמָת עַד־נַחַל מִצְרַיִם, לִפְנֵי יְהוָה אֱלֹהֵינוּ, שִׁבְעַת יָמִים וְשִׁבְעַת יָמִים; אַרְבָּעָה עָשָׂר יוֹם׃
בַּיּוֹם הַשְּׁמִינִי שִׁלַּח אֶת־הָעָם, וַיְבָרֲכוּ אֶת־הַמֶּלֶךְ; וַיֵּלְכוּ לְאָהֳלֵיהֶם, שְׂמֵחִים וְטוֹבֵי לֵב, עַל כָּל־הַטּוֹבָה, אֲשֶׁר עָשָׂה יְהוָה לְדָוִד עַבְדּוֹ, וּלְיִשְׂרָאֵל עַמּוֹ׃
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible