[Зач. 225.] да не быва́емъ ктому́ младе́нцы, вла́ющеся и скита́ющеся вся́кимъ вѣ́тромъ уче́нiя, во лжи́ человѣ́честѣй, въ кова́рствѣ ко́зней льще́нiя:

и́стинствующе же въ любви́, да возрасти́мъ въ Него́ вся́ческая, И́же е́сть глава́ Христо́съ,

изъ Него́же все́ тѣ́ло, составля́емо и счинѣва́емо прили́чнѣ вся́цѣмъ осяза́нiемъ подая́нiя, по дѣ́йству въ мѣ́рѣ еди́ныя коея́ждо ча́сти, возраще́нiе тѣ́ла твори́тъ въ созда́нiе самаго́ себе́ любо́вiю.

[Зач. 226.] Сiе́ у́бо глаго́лю и послу́шествую о Го́сподѣ, ктому́ не ходи́ти ва́мъ, я́коже и про́чiи язы́цы хо́дятъ въ суетѣ́ ума́ и́хъ,

помраче́ни смы́сломъ, су́ще отчужде́ни от жи́зни Бо́жiя, за невѣ́жество су́щее въ ни́хъ, за окамене́нiе серде́цъ и́хъ:

и́же въ неча́янiе вло́жшеся, преда́ша себе́ студодѣя́нiю, въ дѣ́ланiе вся́кiя нечистоты́ въ лихоима́нiи.

Вы́ же не та́ко позна́сте Христа́:

а́ще у́бо {поне́же} слы́шасте Его́ и о Не́мъ научи́стеся, я́коже е́сть и́стина о Иису́сѣ:

отложи́ти ва́мъ, по пе́рвому житiю́, ве́тхаго человѣ́ка, тлѣ́ющаго въ по́хотехъ преле́стныхъ,

обновля́тися же ду́хомъ ума́ ва́шего,

и облещи́ся въ но́ваго человѣ́ка, со́зданнаго по Бо́гу въ пра́вдѣ и въ преподо́бiи и́стины.

[Зач. 227.] Тѣ́мже отло́жше лжу́, глаго́лите и́стину кі́йждо ко и́скреннему своему́, зане́ есмы́ дру́гъ дру́гу у́дове.

Гнѣ́вайтеся и не согрѣша́йте: со́лнце да не за́йдетъ въ гнѣ́вѣ ва́шемъ:

ниже́ дади́те мѣ́ста дiа́волу.

Крады́й ктому́ да не кра́детъ, но па́че да тружда́ется, дѣ́лая свои́ма рука́ма благо́е, да и́мать пода́яти тре́бующему.

Вся́ко сло́во гни́ло да не исхо́дитъ изъ у́стъ ва́шихъ, но то́чiю е́же е́сть благо къ созда́нiю вѣ́ры, да да́стъ благода́ть слы́шащымъ.

И не оскорбля́йте Ду́ха Свята́го Бо́жiя, И́мже зна́менастеся въ де́нь избавле́нiя.

Вся́ка го́ресть, и гнѣ́въ, и я́рость, и кли́чь, и хула́ да во́змется от ва́съ, со вся́кою зло́бою:

быва́йте же дру́гъ ко дру́гу бла́зи, милосе́рди, проща́юще дру́гъ дру́гу, я́коже и Бо́гъ во Христѣ́ прости́лъ е́сть ва́мъ.

Украинский (Огієнко)

Отож, благаю вас я, в́язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,

зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,

пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.

Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.

Один Господь, одна віра, одне хрищення,

один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.

А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.

Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!

А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?

Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все.

І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,

щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,

аж поки ми всі не досягнемо з́єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,

щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,

щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос.

А з Нього все тіло, складене й зв́язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов́ю.

Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,

вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,

вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.

Але ви не так пізнали Христа,

якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,

щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,

та відновлятися духом вашого розуму,

і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.

Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного.

Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві,

і місця дияволові не давайте!

Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.

Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.

І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.

Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.

А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!

Испанский Reina-Valera 1995

Языки

Yo, pues, preso en el Señor, os ruego que andéis como es digno de la vocación con que fuisteis llamados:

con toda humildad y mansedumbre, soportándoos con paciencia los unos a los otros en amor,

procurando mantener la unidad del Espíritu en el vínculo de la paz:

un solo cuerpo y un solo Espíritu, como fuisteis también llamados en una misma esperanza de vuestra vocación;

un solo Señor, una sola fe, un solo bautismo,

un solo Dios y Padre de todos, el cual es sobre todos y por todos y en todos.

Pero a cada uno de nosotros fue dada la gracia conforme a la medida del don de Cristo.

Por lo cual dice:

«Subiendo a lo alto, llevó cautiva la cautividad,
y dio dones a los hombres.»

Y eso de que «subió», ¿qué es, sino que también había descendido primero a las partes más bajas de la tierra?

El que descendió es el mismo que también subió por encima de todos los cielos para llenarlo todo.

Y él mismo constituyó a unos, apóstoles; a otros, profetas; a otros, evangelistas; a otros, pastores y maestros,

a fin de perfeccionar a los santos para la obra del ministerio, para la edificación del cuerpo de Cristo,

hasta que todos lleguemos a la unidad de la fe y del conocimiento del Hijo de Dios, al hombre perfecto, a la medida de la estatura de la plenitud de Cristo.

Así ya no seremos niños fluctuantes, llevados por doquiera de todo viento de doctrina, por estratagema de hombres que para engañar emplean con astucia las artimañas del error;

sino que, siguiendo la verdad en amor, crezcamos en todo en aquel que es la cabeza, esto es, Cristo,

de quien todo el cuerpo, bien concertado y unido entre sí por todas las coyunturas que se ayudan mutuamente, según la actividad propia de cada miembro, recibe su crecimiento para ir edificándose en amor.

Esto, pues, digo y requiero en el Señor: que ya no andéis como los otros gentiles, que andan en la vanidad de su mente,

teniendo el entendimiento entenebrecido, ajenos de la vida de Dios por la ignorancia que en ellos hay, por la dureza de su corazón.

Estos, después que perdieron toda sensibilidad, se entregaron al libertinaje para cometer con avidez toda clase de impureza.

Pero vosotros no habéis aprendido así sobre Cristo,

si en verdad lo habéis oído, y habéis sido por él enseñados, conforme a la verdad que está en Jesús.

En cuanto a la pasada manera de vivir, despojaos del viejo hombre, que está corrompido por los deseos engañosos,

renovaos en el espíritu de vuestra mente,

y vestíos del nuevo hombre, creado según Dios en la justicia y santidad de la verdad.

Por eso, desechando la mentira, hablad verdad cada uno con su prójimo, porque somos miembros los unos de los otros.

Airaos, pero no pequéis; no se ponga el sol sobre vuestro enojo,

ni deis lugar al diablo.

El que robaba, no robe más, sino trabaje, haciendo con sus manos lo que es bueno, para que tenga qué compartir con el que padece necesidad.

Ninguna palabra corrompida salga de vuestra boca, sino la que sea buena para la necesaria edificación, a fin de dar gracia a los oyentes.

Y no entristezcáis al Espíritu Santo de Dios, con el cual fuisteis sellados para el día de la redención.

Quítense de vosotros toda amargura, enojo, ira, gritería, maledicencia y toda malicia.

Antes sed bondadosos unos con otros, misericordiosos, perdonándoos unos a otros, como Dios también os perdonó a vosotros en Cristo.