прiиди́те у́бо, прехи́тримъ и́хъ, да не когда́ умно́жатся: и егда́ а́ще приключи́тся на́мъ бра́нь, приложа́тся и сі́и къ супоста́томъ, и одолѣ́вше на́мъ изы́дутъ изъ земли́ [на́шея].

И приста́ви надъ ни́ми приста́вники дѣ́лъ, да озло́бятъ и́хъ въ дѣ́лѣхъ. И созда́ша гра́ды тве́рды фарао́ну: Пиѳо́, и Рамесси́, и о́нъ, и́же е́сть Илiопо́ль.

По ели́ку же и́хъ смиря́ху, толи́ко мно́жайшiи быва́ху и укрѣпля́хуся зѣло́ зѣло́. И гнуша́хуся Еги́птяне сынми́ Изра́илевыми,

и наси́лiе творя́ху Еги́птяне сыно́мъ Изра́илевымъ ну́ждею,

и болѣ́зненну тѣ́мъ жи́знь творя́ху въ дѣ́лѣхъ жесто́кихъ бре́нiемъ и плинѳодѣ́ланiемъ, и всѣ́ми дѣ́лы, я́же въ поля́хъ, во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ, и́миже порабоща́ху и́хъ съ ну́ждею.

И рече́ ца́рь Еги́петскiй ба́бамъ Евре́йскимъ: еди́нѣй и́хъ и́мя Сепфо́ра и и́мя вторѣ́й Фу́а,

и рече́ [и́мъ]: егда́ ба́бите Евре́анынямъ, и су́ть къ рожде́нiю, а́ще у́бо му́жескiй по́лъ бу́детъ, убива́йте его́: а́ще же же́нскiй, снабдѣва́йте его́.

Убоя́шася же ба́бы Бо́га, и не сотвори́ша, я́коже повелѣ́ и́мъ ца́рь Еги́петскiй, и живля́ху му́жескiй по́лъ.

Призва́ же ца́рь Еги́петскiй ба́бы и рече́ и́мъ: что́ я́ко сотвори́сте ве́щь сiю́, и оживля́ете му́жескiй по́лъ?

Реко́ша же ба́бы фарао́ну: не я́ко жены́ Еги́птяныни, та́ко и жены́ Евре́аныни: ражда́ютъ бо пре́жде не́же вни́ти къ ни́мъ ба́бамъ, и ражда́ху.

Бла́го же творя́ше Бо́гъ ба́бамъ, и мно́жахуся лю́дiе и укрѣпля́хуся зѣло́.

И поне́же боя́хуся ба́бы Бо́га, сотвори́ша себѣ́ жили́ща.

Заповѣ́да же фарао́нъ всѣ́мъ лю́демъ свои́мъ, глаго́ля: вся́къ му́жескiй по́лъ, и́же роди́тся Евре́омъ, въ рѣку́ вверга́йте, и вся́къ же́нскiй по́лъ снабдѣва́йте и́ жи́въ.

Украинский (Огієнко)

А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту.
Кожен із домом своїм прибули:

Рувим, Симеон, Левій і Юда,

Іссахар, Завулон і Веніямин,

Дан і Нефталим, Ґад і Асир.

І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ.
А Йосип був ув Єгипті.

І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.

А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні.
І наповнився ними той край.

І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.

І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!

Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився!
Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.

І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами.
І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.

Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився.
І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.

І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.

І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.

І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім́я Шіфра, а ім́я другій Пуа,

і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.

Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар.
І вони лишали хлопчиків при житті.

І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?

І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.

І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.

І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.

І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!

Сербский

Языки

Ово су имена синова Израиљевих који дођоше у Мисир, дођоше с Јаковом, сваки са својом породицом:

Рувим, Симеун, Левије и Јуда,

Исахар, Завулон и Венијамин,

Дан и Нефталим, Гад и Асир.

А свега беше их од бедара Јаковљевих седамдесет душа с Јосифом, који беше у Мисиру.

А Јосиф умре и сва браћа његова и сав онај нараштај.

И синови Израиљеви народише се и умножише се, и напредоваше и осилише веома, да их се земља напуни.

Тада наста нов цар у Мисиру, који не знаше за Јосифа;

И рече народу свом: Гле, народ синова Израиљевих већи је и силнији од нас.

Него хајде мудро да поступамо с њима, да се не множе, и кад настане рат да не пристану с непријатељима нашим и не ударе на нас и не оду из земље.

И поставише над њима настојнике да их муче тешким пословима; и грађаше народ Израиљев Фараону градове Питом и Рамесу.

Али што га више мучаху то се више множаше и напредоваше, да се грожаху од синова Израиљевих.

И жестоко нагоњаху Мисирци синове Израиљеве на послове,

И загорчаваху им живот тешким пословима, блатом и опекама и сваким радом у пољу, и сваким другим послом, на који их жестоко нагоњаху.

И још заповеди цар мисирски бабицама јеврејским, од којих једној беше име Сефора, а другој Фува,

И рече: Кад бабичите Јеврејке, и у порођају видите да је мушко, убијте га, а кад буде женско, нек остане живо.

Али се бабице бојаху Бога, и не чињаху како им рече цар мисирски, него остављаху децу у животу.

А цар мисирски дозва бабице, и рече им: Зашто то чините, те остављате у животу мушку децу?

А бабице рекоше Фараону: Јеврејке нису као жене Мисирке; јаче су; док им дође бабица, оне већ роде.

И Бог учини добро бабицама; и народ се умножи и осили веома;

И што се бабице бојаху Бога, начини им куће.

Тада заповеди Фараон свему народу свом говорећи: Сваког сина који се роди баците у воду, а кћери све остављајте у животу.