и рече́ши: го́ры Изра́илевы, слы́шите сло́во Госпо́дне, сiя́ глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь гора́мъ и холмо́мъ, и ка́менемъ и де́бремъ: се́, а́зъ наведу́ на вы́ ме́чь, и потребя́тся высоты́ ва́шя:

и сокруша́тся тре́бища ва́ша и куми́рницы ва́шя, и пове́ргу я́звеныхъ ва́шихъ предъ куми́ры ва́шими:

и да́мъ тру́пы сыно́въ Изра́илевыхъ предъ куми́ры и́хъ и расточу́ ко́сти ва́шя о́крестъ тре́бищъ ва́шихъ.

И во все́мъ селе́нiи ва́шемъ опустѣ́ютъ гра́ды, и высо́кая ва́ша поги́бнутъ, я́ко да потребя́тся тре́бницы ва́ши и сокруша́тся, и преста́нутъ кумíры ва́ши, и отве́ргутся куми́рницы ва́шя, и потребя́тся дѣла́ ва́ша:

и паду́тъ я́звенiи посредѣ́ ва́съ, и позна́ете, я́ко а́зъ Госпо́дь.

И оста́влю е́же бы́ти от ва́съ избѣ́гшымъ от меча́ во язы́цѣхъ, и въ разсы́панiи ва́шемъ во страна́хъ,

и помяну́тъ мя́ уцѣлѣ́вшiи от ва́съ во язы́цѣхъ, а́може бы́ша плѣне́ни: кля́хся бо се́рдцу и́хъ блуди́вшему и отста́вшему от мене́ и очесе́мъ и́хъ блуди́вшымъ вслѣ́дъ начина́нiй и́хъ: и би́ти и́мутъ ли́ца своя́ о зло́бахъ, я́же твори́ша во всѣ́хъ ме́рзостехъ свои́хъ,

и позна́ютъ, я́ко а́зъ Госпо́дь не ту́не глаго́лахъ сотвори́ти и́мъ вся́ зла́я сiя́.

Та́ко глаго́летъ Адонаи́ Госпо́дь: восплещи́ руко́ю и вострепли́ ного́ю и рцы́: бла́гоже, бла́гоже о всѣ́хъ ме́рзостехъ зло́бы до́му Изра́илева: я́ко мече́мъ и гла́домъ и сме́ртiю паду́тъ.

Да́льнiи сме́ртiю сконча́ются, а бли́жнiи мече́мъ паду́тъ: оста́вшiи же и обдержи́мiи гла́домъ сконча́ются: и сконча́ю гнѣ́въ мо́й на ни́хъ,

и увѣ́сте, я́ко а́зъ Госпо́дь, егда́ бу́дутъ я́звенiи ва́ши средѣ́ куми́ръ ва́шихъ о́крестъ тре́бищъ ва́шихъ, на вся́цѣмъ хо́лмѣ высо́цѣмъ и на всѣ́хъ версѣ́хъ го́рнихъ, и подъ ду́бомъ сѣ́ннымъ и подъ вся́кимъ дре́вомъ ча́щнымъ, идѣ́же дая́ху воню́ благоуха́нiя всѣ́мъ кумíромъ свои́мъ.

И простру́ ру́ку мою́ на ня́, положу́ зе́млю въ па́губу и въ потребле́нiе от пусты́ни Девлаѳа́, от всего́ селе́нiя и́хъ: и позна́ете, я́ко а́зъ Госпо́дь.

Греческий [Greek (Koine)]

καὶ ἐγένετο λόγος κυρίου πρός με λέγων

υἱὲ ἀνθρώπου στήρισον τὸ πρόσωπόν σου ἐπὶ τὰ ὄρη Ισραηλ καὶ προφήτευσον ἐπ᾿ αὐτὰ

καὶ ἐρεῖς τὰ ὄρη Ισραηλ ἀκούσατε λόγον κυρίου τάδε λέγει κύριος τοῖς ὄρεσιν καὶ τοῖς βουνοῖς καὶ ταῖς φάραγξιν καὶ ταῖς νάπαις ἰδοὺ ἐγὼ ἐπάγω ἐφ᾿ ὑμᾶς ῥομφαίαν καὶ ἐξολεθρευθήσεται τὰ ὑψηλὰ ὑμῶν

καὶ συντριβήσονται τὰ θυσιαστήρια ὑμῶν καὶ τὰ τεμένη ὑμῶν καὶ καταβαλῶ τραυματίας ὑμῶν ἐνώπιον τῶν εἰδώλων ὑμῶν

καὶ διασκορπιῶ τὰ ὀστᾶ ὑμῶν κύκλῳ τῶν θυσιαστηρίων ὑμῶν

ἐν πάσῃ τῇ κατοικίᾳ ὑμῶν αἱ πόλεις ἐξερημωθήσονται καὶ τὰ ὑψηλὰ ἀφανισθήσεται ὅπως ἐξολεθρευθῇ τὰ θυσιαστήρια ὑμῶν καὶ συντριβήσονται τὰ εἴδωλα ὑμῶν καὶ ἐξαρθήσεται τὰ τεμένη ὑμῶν

καὶ πεσοῦνται τραυματίαι ἐν μέσῳ ὑμῶν καὶ ἐπιγνώσεσθε ὅτι ἐγὼ κύριος

ἐν τῷ γενέσθαι ἐξ ὑμῶν ἀνασῳζομένους ἐκ ῥομφαίας ἐν τοῖς ἔθνεσιν καὶ ἐν τῷ διασκορπισμῷ ὑμῶν ἐν ταῖς χώραις

καὶ μνησθήσονταί μου οἱ ἀνασῳζόμενοι ἐξ ὑμῶν ἐν τοῖς ἔθνεσιν οὗ ᾐχμαλωτεύθησαν ἐκεῖ ὀμώμοκα τῇ καρδίᾳ αὐτῶν τῇ ἐκπορνευούσῃ ἀπ᾿ ἐμοῦ καὶ τοῖς ὀφθαλμοῖς αὐτῶν τοῖς πορνεύουσιν ὀπίσω τῶν ἐπιτηδευμάτων αὐτῶν καὶ κόψονται πρόσωπα αὐτῶν ἐν πᾶσι τοῖς βδελύγμασιν αὐτῶν

καὶ ἐπιγνώσονται διότι ἐγὼ κύριος λελάληκα

τάδε λέγει κύριος κρότησον τῇ χειρὶ καὶ ψόφησον τῷ ποδὶ καὶ εἰπόν εὖγε εὖγε ἐπὶ πᾶσιν τοῖς βδελύγμασιν οἴκου Ισραηλ ἐν ῥομφαίᾳ καὶ ἐν θανάτῳ καὶ ἐν λιμῷ πεσοῦνται

ὁ ἐγγὺς ἐν ῥομφαίᾳ πεσεῖται ὁ δὲ μακρὰν ἐν θανάτῳ τελευτήσει καὶ ὁ περιεχόμενος ἐν λιμῷ συντελεσθήσεται καὶ συντελέσω τὴν ὀργήν μου ἐπ᾿ αὐτούς

καὶ γνώσεσθε διότι ἐγὼ κύριος ἐν τῷ εἶναι τοὺς τραυματίας ὑμῶν ἐν μέσῳ τῶν εἰδώλων ὑμῶν κύκλῳ τῶν θυσιαστηρίων ὑμῶν ἐπὶ πάντα βουνὸν ὑψηλὸν καὶ ὑποκάτω δένδρου συσκίου οὗ ἔδωκαν ἐκεῖ ὀσμὴν εὐωδίας πᾶσι τοῖς εἰδώλοις αὐτῶν

καὶ ἐκτενῶ τὴν χεῖρά μου ἐπ᾿ αὐτοὺς καὶ θήσομαι τὴν γῆν εἰς ἀφανισμὸν καὶ εἰς ὄλεθρον ἀπὸ τῆς ἐρήμου Δεβλαθα ἐκ πάσης τῆς κατοικίας καὶ ἐπιγνώσεσθε ὅτι ἐγὼ κύριος

Еврейский

וַיְהִי דְבַר־יְהוָה אֵלַי לֵאמֹר׃

בֶּן־אָדָם שִׂים פָּנֶיךָ אֶל־הָרֵי יִשְׂרָאֵל; וְהִנָּבֵא אֲלֵיהֶם׃

וְאָמַרְתָּ, הָרֵי יִשְׂרָאֵל, שִׁמְעוּ דְּבַר־אֲדֹנָי יְהוִה; כֹּה־אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה לֶהָרִים וְלַגְּבָעוֹת לָאֲפִיקִים וְלַגֵּאָיֹת (וְלַגֵּאָיוֹת), הִנְנִי אֲנִי מֵבִיא עֲלֵיכֶם חֶרֶב, וְאִבַּדְתִּי בָּמוֹתֵיכֶם׃

וְנָשַׁמּוּ מִזְבְּחוֹתֵיכֶם, וְנִשְׁבְּרוּ חַמָּנֵיכֶם; וְהִפַּלְתִּי חַלְלֵיכֶם, לִפְנֵי גִּלּוּלֵיכֶם׃

וְנָתַתִּי, אֶת־פִּגְרֵי בְּנֵי יִשְׂרָאֵל, לִפְנֵי גִּלּוּלֵיהֶם; וְזֵרִיתִי אֶת־עַצְמוֹתֵיכֶם, סְבִיבוֹת מִזְבְּחוֹתֵיכֶם׃

בְּכֹל מוֹשְׁבוֹתֵיכֶם, הֶעָרִים תֶּחֱרַבְנָה, וְהַבָּמוֹת תִּישָׁמְנָה; לְמַעַן יֶחֶרְבוּ וְיֶאְשְׁמוּ מִזְבְּחוֹתֵיכֶם, וְנִשְׁבְּרוּ וְנִשְׁבְּתוּ גִּלּוּלֵיכֶם, וְנִגְדְּעוּ חַמָּנֵיכֶם, וְנִמְחוּ מַעֲשֵׂיכֶם׃

וְנָפַל חָלָל בְּתוֹכְכֶם; וִידַעְתֶּם כִּי־אֲנִי יְהוָה׃

וְהוֹתַרְתִּי, בִּהְיוֹת לָכֶם פְּלִיטֵי חֶרֶב בַּגּוֹיִם; בְּהִזָּרוֹתֵיכֶם בָּאֲרָצוֹת׃

וְזָכְרוּ פְלִיטֵיכֶם אוֹתִי, בַּגּוֹיִם אֲשֶׁר נִשְׁבּוּ־שָׁם, אֲשֶׁר נִשְׁבַּרְתִּי אֶת־לִבָּם הַזּוֹנֶה, אֲשֶׁר־סָר מֵעָלַי, וְאֵת עֵינֵיהֶם, הַזֹּנוֹת אַחֲרֵי גִּלּוּלֵיהֶם; וְנָקֹטּוּ בִּפְנֵיהֶם, אֶל־הָרָעוֹת אֲשֶׁר עָשׂוּ, לְכֹל תּוֹעֲבֹתֵיהֶם׃

וְיָדְעוּ כִּי־אֲנִי יְהוָה; לֹא אֶל־חִנָּם דִּבַּרְתִּי, לַעֲשׂוֹת לָהֶם הָרָעָה הַזֹּאת׃ פ

כֹּה־אָמַר אֲדֹנָי יְהוִה, הַכֵּה בְכַפְּךָ וּרְקַע בְּרַגְלְךָ וֶאֱמָר־אָח, אֶל כָּל־תּוֹעֲבוֹת רָעוֹת בֵּית יִשְׂרָאֵל; אֲשֶׁר, בַּחֶרֶב בָּרָעָב וּבַדֶּבֶר יִפֹּלוּ׃

הָרָחוֹק בַּדֶּבֶר יָמוּת, וְהַקָּרוֹב בַּחֶרֶב יִפּוֹל, וְהַנִּשְׁאָר וְהַנָּצוּר, בָּרָעָב יָמוּת; וְכִלֵּיתִי חֲמָתִי בָּם׃

וִידַעְתֶּם כִּי־אֲנִי יְהוָה, בִּהְיוֹת חַלְלֵיהֶם, בְּתוֹךְ גִּלּוּלֵיהֶם, סְבִיבוֹת מִזְבְּחוֹתֵיהֶם; אֶל כָּל־גִּבְעָה רָמָה בְּכֹל רָאשֵׁי הֶהָרִים, וְתַחַת כָּל־עֵץ רַעֲנָן וְתַחַת כָּל־אֵלָה עֲבֻתָּה, מְקוֹם, אֲשֶׁר נָתְנוּ־שָׁם רֵיחַ נִיחֹחַ, לְכֹל גִּלּוּלֵיהֶם׃

וְנָטִיתִי אֶת־יָדִי עֲלֵיהֶם, וְנָתַתִּי אֶת־הָאָרֶץ שְׁמָמָה וּמְשַׁמָּה מִמִּדְבַּר דִּבְלָתָה, בְּכֹל מוֹשְׁבוֹתֵיהֶם; וְיָדְעוּ כִּי־אֲנִי יְהוָה׃ פ

Украинский (Огієнко)

Языки

І було мені слово Господнє таке:

Сину людський, зверни своє обличчя до Ізраїлевих гір, і пророкуй на них,

та й скажеш: Гори Ізраїлеві, послухайте слова Господа Бога!
Так говорить Господь Бог горам та підгіркам, і річищам та долинам: Ось Я спроваджу на вас меча, і вигублю ваші пагірки,

і будуть опустошені ваші жертівники, і будуть розбиті ваші фіґури сонця, і кину Я ваших побитих перед вашими божками!

І дам трупи Ізраїлевих синів перед їхніми божками, і розпорошу ваші кості навколо ваших жертівників…

По всіх місцях вашого перебування міста будуть поруйновані, а пагірки попустошені, щоб ваші жертівники були поруйновані та побезчещені, і щоб були розтрощені й перестали існувати ваші божки, і були розбиті ваші фіґури сонця, і були стерті ваші діла…

І впаде забитий між вами, і ви пізнаєте, що Я Господь!

А Я позоставлю з вас решту, бо будете мати врятованих від меча серед народів, коли ви будете розпорошені серед країн.

І ваші врятовані згадають про Мене серед народів, куди будуть забрані до полону, коли Я зламаю їхнє блудне серце, що відпало від Мене, та їхні очі, що перелюб чинили з своїми божками, і вони самі будуть бридитися тих злих речей, що робили, щодо всіх їхніх гидот.

І пізнають вони, що Я Господь, і що Я не надармо говорив, що вчиню їм оцю злу річ!

Так говорить Господь Бог: Удар своєю долонею й тупни ногою своєю, і скажи: Горе за всі злі вчинки Ізраїлевого дому, за які вони попадають від меча, голоду та моровиці!

Той, хто далекий, помре від моровиці, а хто близький впаде від меча, а хто позостане та буде врятований помре від голоду.
І так Я викінчу Свою лютість на них!

І пізнаєте ви, що Я Господь, коли їхні забиті будуть лежати серед їхніх божків навколо їхніх жертівників на всякім високім підгір́ї, на всіх щитах гір, і під усяким зеленим деревом, і під усяким густим дубом, на місці, де вони приносили приємні пахощі для всіх своїх божків.

І Я витягну руку Свою на них, і зроблю цей Край спустошенням та пусткою, від пустині аж до Рівли, по всіх місцях їхнього сидіння…
І пізнають вони, що Я Господь!