И ны́нѣ приложи́ша согрѣша́ти и сотвори́ша себѣ́ слiя́нiе от зла́та и сребра́ своего́ по о́бразу и́доловъ, дѣла́ худо́жниковъ соверше́на: и́мъ сі́и глаго́лютъ: пожри́те человѣ́ковъ, оскудѣ́ша бо телцы́.

Сего́ ра́ди бу́дутъ я́ко о́блакъ у́треннiй, я́коже роса́ у́тренняя иду́щи, я́коже пле́вы съ то́ка [и пра́хъ съ вѣ́твiя] развѣва́емый ви́хромъ, я́коже ды́мъ изъ трубы́.

А́зъ же Госпо́дь Бо́гъ тво́й утвержда́яй не́бо и созида́яй зе́млю, его́же ру́цѣ созда́стѣ все́ во́инство небе́сное, и не показа́хъ ти́ и́хъ, е́же ходи́ти вслѣ́дъ и́хъ: и а́зъ изведо́хъ тя́ изъ земли́ Еги́петскiя, и Бо́га ра́звѣ мене́ да не позна́еши, и спаса́ющаго нѣ́сть ра́звѣ мене́.

А́зъ пасо́хъ тя́ въ пусты́ни на земли́ ненаселе́ннѣй,

на па́житехъ и́хъ, и насы́тишася до исполне́нiя, и вознесо́шася сердца́ и́хъ, сего́ ра́ди забы́ша мя́.

И бу́ду и́мъ я́ко панѳи́рь, и я́ко ры́сь на пути́ Ассири́евъ:

и сря́щу и́хъ а́ки медвѣ́дица лиша́ема, и разрушу́ соключе́нiе серде́цъ и́хъ: и поядя́тъ я́ ски́мни дубра́внiи, и звѣ́рiе польсті́и расто́ргнутъ я́.

Въ поги́бели твое́й, Изра́илю, кто́ помо́жетъ тебѣ́?

Гдѣ́ ца́рь тво́й се́й? то́й да спасе́тъ тя́ во всѣ́хъ градѣ́хъ твои́хъ: и да су́дитъ ти́, о не́мже глаго́лалъ еси́: да́ждь ми́ царя́ и кня́зя.

И да́хъ тебѣ́ царя́ во гнѣ́вѣ мое́мъ, и утвержа́хся въ я́рости мое́й.

Согромажде́нiе непра́вды Ефре́мъ, сокрове́нъ грѣ́хъ его́:

болѣ́зни а́ки ражда́ющiя прiи́дутъ ему́: се́й сы́нъ нему́дрый, зане́ ны́нѣ не устои́тъ въ сокруше́нiи ча́дъ.

От руки́ а́довы изба́влю я́ и от сме́рти искуплю́ я́: гдѣ́ пря́ твоя́, сме́рте? гдѣ́ осте́нъ тво́й, а́де? утѣше́нiе скры́ся от о́чiю мое́ю:

зане́ се́й между́ бра́тiями разлучи́тъ: наведе́тъ Госпо́дь вѣ́тръ зно́енъ изъ пусты́ни на́нь, и изсуши́тъ жи́лы его́ и опустоши́тъ исто́чники его́: се́й изсуши́тъ зе́млю его́ и вся́ сосу́ды его́ люби́мыя.

Греческий [Greek (NT Byz)]

В этом переводе выбранная книга отсутствует

Украинский (Огієнко)

Языки

Як Єфрем говорив, то тремтіли, він піднесений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив і помер.

А тепер іще більше грішать, бо зробили собі вони відлива з срібла свого, божків за своєю подобою;
робота майстрів усе те, розмовляють із ними вони;
ті люди, що жертву приносять, цілують телят.

Тому вони стануть, як хмара поранку, і мов та роса, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноситься бурею, і наче із комина дим.

А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, і Бога, крім Мене, не будеш ти знати, і крім Мене немає Спасителя.

Я тебе на пустині пізнав, у пересохлому краї.

Мали добрі пасовиська й ситі були, наситилися і загордилось їхнє серце, тому то забули про Мене вони!

І став Я для них, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера.

Нападу Я на них, немов та ведмедиця, що дітей загубила, і те розірву, у що серце їхнє замкнене, і їх, як левчук, пожеру там, шматуватиме їх польова звірина.

Погубив ти себе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, спасіння свого.

Де цар твій тоді?
Нехай він поможе тобі по містах твоїх усіх!
А де судді твої, що про них ти сказав: Дай нам царя та князів?

Я тобі дав царя в Своїм гніві, і забрав у Своїй ревності.

Провина Єфремова зв́язана, схований прогріх його.

Болі, немов породіллі, надійдуть на нього.
Не мудрий він син, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі.

З рук шеолу Я викуплю їх, від смерти їх вибавлю.
Де, смерте, жало твоє?
Де, шеоле, твоя перемога?
Жаль сховається перед очима Моїми!

Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо сходу, вітер Господній, що зійде з пустині, і всохне його джерело, і пересохне криничка його, понищить він скарб всіх коштовних речей!