Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Ездр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
19:2
19:3
19:5
19:7
см.:Втор.18:20;
19:8
19:10
19:12
19:13
19:14
19:15
19:16
19:18
19:20
19:21
19:22
19:26
19:27
19:29
19:30
19:31
см.:Втор.21:23;
19:32
19:33
19:34
19:35
19:40
19:41
19:42
Тогда́ у́бо Пила́тъ поя́тъ Иису́са, и би́ [Его́]:
и во́ини спле́тше вѣне́цъ от те́рнiя, возложи́ша Ему́ на главу́, и въ ри́зу багря́ну облеко́ша Его́,
и глаго́лаху: ра́дуйся, Царю́ Иуде́йскiй. И бiя́ху Его́ по лани́тома.
Изы́де у́бо па́ки во́нъ Пила́тъ, и глаго́ла и́мъ: се́, извожду́ Его́ ва́мъ во́нъ, да разумѣ́ете, я́ко въ Не́мъ ни еди́ныя вины́ обрѣта́ю.
Изы́де же во́нъ Иису́съ, нося́ терно́венъ вѣне́цъ и багря́ну ри́зу. И глаго́ла и́мъ: се́, Человѣ́къ.
Егда́ же ви́дѣша Его́ архiере́е и слуги́, возопи́ша глаго́люще: [Зач. 60.] распни́, распни́ Его́. Глаго́ла и́мъ Пила́тъ: поими́те Его́ вы́, и распни́те, а́зъ бо не обрѣта́ю въ Не́мъ вины́.
Отвѣща́ша ему́ Иуде́е: мы́ зако́нъ и́мамы, и по зако́ну на́шему до́лженъ е́сть умре́ти, я́ко Себе́ Сы́на Бо́жiя сотвори́.
Егда́ у́бо слы́ша Пила́тъ сiе́ сло́во, па́че убоя́ся,
и вни́де въ прето́ръ па́ки, и глаго́ла Иису́сови: отку́ду еси́ Ты́? Иису́съ же отвѣ́та не даде́ ему́.
Глаго́ла же Ему́ Пила́тъ: мнѣ́ ли не глаго́леши? Не вѣ́си ли, я́ко вла́сть и́мамъ распя́ти Тя́ и вла́сть и́мамъ пусти́ти Тя́?
Отвѣща́ Иису́съ: не и́маши вла́сти ни еди́ныя на Мнѣ́, а́ще не бы́ ти́ дано́ свы́ше: сего́ ра́ди преда́вый Мя́ тебѣ́ бо́лiй грѣ́хъ и́мать.
От сего́ иска́ше Пила́тъ пусти́ти Его́. Иуде́е же вопiя́ху, глаго́люще: а́ще Сего́ пу́стиши, нѣ́си дру́гъ ке́саревъ: вся́къ, и́же царя́ себе́ твори́тъ, проти́вится ке́сарю.
Пила́тъ у́бо слы́шавъ сiе́ сло́во, изведе́ во́нъ Иису́са и сѣ́де на суди́щи, на мѣ́стѣ глаго́лемѣмъ Лиѳострото́нъ, Евре́йски же Гавва́ѳа.
Бѣ́ же пято́къ Па́сцѣ, ча́съ же я́ко шесты́й. И глаго́ла Иуде́омъ: се́, Ца́рь ва́шъ.
Они́ же вопiя́ху: возми́, возми́, распни́ Его́. Глаго́ла и́мъ Пила́тъ: Царя́ ли ва́шего распну́? Отвѣща́ша архiере́е: не и́мамы царя́ то́кмо ке́саря.
Тогда́ у́бо предаде́ Его́ и́мъ, да ра́спнется. Пое́мше же Иису́са и ведо́ша:
и нося́ кре́стъ Сво́й, изы́де на глаго́лемое Ло́бное мѣ́сто, е́же глаго́лется Евре́йски Голго́ѳа,
идѣ́же пропя́ша Его́, и съ Ни́мъ и́на два́ сю́ду и сю́ду, посредѣ́ же Иису́са.
Написа́ же и ти́тла Пила́тъ, и положи́ на кре́стѣ́. Бѣ́ же напи́сано: Иису́съ Назоряни́нъ, Ца́рь Иуде́йскiй.
Сего́ же ти́тла мно́зи что́ша от Иуде́й, я́ко бли́зъ бѣ́ мѣ́сто гра́да, идѣ́же пропя́ша Иису́са: и бѣ́ напи́сано Евре́йски, Гре́чески, Ри́мски.
Глаго́лаху у́бо Пила́ту архiере́е Иуде́йстiи: не пиши́: Ца́рь Иуде́йскiй: но я́ко Са́мъ рече́: Ца́рь е́смь Иуде́йскiй.
Отвѣща́ Пила́тъ: е́же писа́хъ, писа́хъ.
Во́ини же, егда́ пропя́ша Иису́са, прiя́ша ри́зы Его́, и сотвори́ша четы́ри ча́сти, коему́ждо во́ину ча́сть, и хито́нъ: бѣ́ же хито́нъ нешве́нъ, свы́ше истка́нъ ве́сь.
Рѣ́ша же къ себѣ́: не предере́мъ его́, но ме́тнемъ жре́бiя о не́мъ, кому́ бу́детъ: да сбу́дется Писа́нiе, глаго́лющее: раздѣли́ша ри́зы Моя́ себѣ́ и о имати́смѣ Мое́й мета́ша жре́бiя. Во́ини у́бо сiя́ сотвори́ша.
[Зач. 61.] Стоя́ху же при кре́стѣ́ Иису́совѣ Ма́ти Его́, и сестра́ Ма́тере Его́, Марі́а Клео́пова, и Марі́а Магдали́на.
Иису́съ же ви́дѣвъ Ма́терь и ученика́ стоя́ща, его́же любля́ше, глаго́ла Ма́тери Свое́й: Же́но, се́, сы́нъ Тво́й.
Пото́мъ глаго́ла ученику́: се́, Ма́ти твоя́. И от того́ часа́ поя́тъ Ю́ учени́къ во своя́ си.
Посе́мъ вѣ́дый Иису́съ, я́ко вся́ уже́ соверши́шася, да сбу́дется Писа́нiе, глаго́ла: жа́жду.
Сосу́дъ же стоя́ше по́лнъ о́цта. Они́ же испо́лнивше гу́бу о́цта и на тро́сть во́нзше, придѣ́ша ко усто́мъ Его́.
Егда́ же прiя́тъ о́цетъ Иису́съ, рече́: соверши́шася. И прекло́нь главу́, предаде́ ду́хъ.
Иуде́е же, поне́же пято́къ бѣ́, да не оста́нутъ на крестѣ́ тѣлеса́ въ суббо́ту, бѣ́ бо вели́къ де́нь тоя́ суббо́ты, моли́ша Пила́та, да пребiю́тъ го́лени и́хъ и во́змутъ.
Прiидо́ша же во́ини, и пе́рвому у́бо преби́ша го́лени, и друго́му распя́тому съ Ни́мъ:
на Иису́са же прише́дше, я́ко ви́дѣша Его́ уже́ уме́рша, не преби́ша Ему́ го́ленiй,
но еди́нъ от во́инъ копiе́мъ ре́бра Ему́ прободе́, и а́бiе изы́де кро́вь и вода́.
И ви́дѣвый свидѣ́телствова, и и́стинно е́сть свидѣ́телство его́, и то́й вѣ́сть, я́ко и́стину глаго́летъ, да вы́ вѣ́ру и́мете.
Бы́ша бо сiя́, да сбу́дется Писа́нiе: ко́сть не сокруши́тся от Него́.
И па́ки друго́е Писа́нiе глаго́летъ: воззря́тъ На́нь, Его́же прободо́ша.
[Зач. 62.] По си́хъ же моли́ Пила́та Ио́сифъ, и́же от Аримаѳе́а, сы́й учени́къ Иису́совъ, потае́нъ же стра́ха ра́ди Иуде́йска, да во́зметъ тѣ́ло Иису́сово: и повелѣ́ Пила́тъ. Прiи́де же и взя́тъ тѣ́ло Иису́сово.
Прiи́де же и Никоди́мъ, прише́дый ко Иису́сови но́щiю пре́жде, нося́ смѣше́нiе сми́рнено и ало́йно, я́ко ли́тръ сто́.
Прiя́ста же тѣ́ло Иису́сово, и обви́ста е́ ри́зами со арома́ты, я́коже обы́чай е́сть Иуде́омъ погреба́ти.
Бѣ́ же на мѣ́стѣ, идѣ́же распя́тся, вѣ́ртъ {вертогра́дъ}, и въ ве́ртѣ гро́бъ но́въ, въ не́мже николи́же никто́же положе́нъ бѣ́:
ту́ у́бо пятка́ ра́ди Иуде́йска, я́ко бли́зъ бя́ше гро́бъ, положи́ста Иису́са.
Украинский (Огієнко)
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (цс)
- Церковнослав. (рус. гражд.)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- Czech (Bible Kralicka [1613])
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kazakh
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Syriac Bible
- Tajik
- Tatar
- Ukrainian (Homenko)
- Uzbek
От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.
Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,
і приступали до Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!
І били по щоках Його…
І били по щоках Його…
Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу.
І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі.
А Пилат до них каже: Оце Чоловік!
А Пилат до них каже: Оце Чоловік!
Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: Розіпни, розіпни!
Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!
Пилат каже до них: То візьміть Його ви й розіпніть, бо провини я в Нім не знаходжу!
Відказали юдеї йому: Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, бо за Божого Сина Себе видавав!
Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: Звідки Ти?
Та Ісус йому відповіді не подав.
Та Ісус йому відповіді не подав.
І каже до Нього Пилат: Не говориш до мене?
Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп́ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?
Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп́ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?
Ісус відповів: Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було;
тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав…
тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав…
Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти!
Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві.
Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві.
Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по-гебрейському ж гаввата.
Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була близько шостої.
І він каже юдеям: Ось ваш Цар!
І він каже юдеям: Ось ваш Цар!
Та вони закричали: Геть, геть із Ним!
Розіпни Його!
Пилат каже до них: Царя вашого маю розп́ясти?
Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!
Розіпни Його!
Пилат каже до них: Царя вашого маю розп́ясти?
Первосвященики відповіли: Ми не маєм царя, окрім кесаря!
Ось тоді він їм видав Його, щоб розп́ясти…
І взяли Ісуса й повели…
І взяли Ісуса й повели…
І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.
Там Його розп́яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.
А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті.
Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський.
Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський.
І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп́ятий, було близько від міста.
А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський.
Пилат відповів: Що я написав написав!
Розп́явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона.
А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.
А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.
Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде.
Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка.
Вояки ж це й зробили…
Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка.
Вояки ж це й зробили…
Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!
Потім каже до учня: Оце мати твоя!
І з тієї години той учень узяв її до себе.
І з тієї години той учень узяв її до себе.
Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!
Тут стояла посудина, повна оцту.
Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.
Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.
А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!…
І, голову схиливши, віддав Свого духа…
І, голову схиливши, віддав Свого духа…
Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп́ятим, і зняти.
Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп́ятий з Ним був.
Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,
та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.
І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його;
і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!
І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.
Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти.
І дозволив Пилат.
Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
І дозволив Пилат.
Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.
Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.
На тім місці, де Він був розп́ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.
Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.