Бо то справедливо мені думати це про всіх вас, бо я маю вас у серці, а ви всі в кайданах моїх, і в обороні, і в утвердженні Євангелії спільники мої в благодаті.

Бо Бог мені свідок, що тужу я за вами всіма в сердечній любові Христа Ісуса.

І молюсь я про те, щоб ваша любов примножалась ще більше та більше в пізнанні й усякім дослідженні,

щоб ви досліджували те, що краще, щоб чисті та цілі були Христового дня,

наповнені плодів праведности через Ісуса Христа, на славу та на хвалу Божу.

Бажаю ж я, браття, щоб відали ви, що те, що сталось мені, вийшло більше на успіх Євангелії,

бо в усій преторії та всім іншим стали відомі кайдани мої за Христа.

А багато братів у Господі через кайдани мої посміліли та ще більше відважилися Слово Боже звіщати безстрашно.

Одні, правда, і через заздрощі та колотнечу, другі ж із доброї волі Христа проповідують;

а інші з любови, знаючи, що я поставлений на оборону Євангелії;

а інші через підступ звіщають Христа нещиро, думаючи, що додадуть тягару до кайданів моїх.

Але що ж?
У всякому разі, чи облудно, чи щиро, Христос проповідується, а тим я радію та й буду радіти.

Бо знаю, що це буде мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа,

через чекання й надію мою, що я ні в чому не буду посоромлений, але цілою сміливістю, як завжди, так і тепер Христос буде звеличений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.

Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання.

А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати.

Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше.

А щоб полишатися в тілі, то це потрібніш ради вас.

І оце знаю певно, що залишусь я, і пробуватиму з вами всіма вам на користь та на радощі в вірі,

щоб ваша хвала через мене примножилася в Христі Ісусі, коли знову прийду я до вас.

Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську,

і ні в чому не боячися противників;
це їм доказ загибелі, вам же спасіння.
А це від Бога!

Бо вчинено вам за Христа добродійство, не тільки вірувати в Нього, але і страждати за Нього,

маючи таку саму боротьбу, яку ви бачили в мені, а тепер чуєте про мене.

Синодальный

Языки

1 Приветствие святым в Филиппах. 3 Молитва Павла и благодарность за них. 12 Его узы расширили благовестие; он желает со всем дерзновением возвеличить Христа. 27 «Живите достойно благовествования Христова».

[Зач. 235.] Павел и Тимофей, рабы Иисуса Христа, всем святым во Христе Иисусе, находящимся в Филиппах, с епископами и диаконами:

благодать вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа.

Благодарю Бога моего при всяком воспоминании о вас,

всегда во всякой молитве моей за всех вас принося с радостью молитву мою,

за ваше участие в благовествовании от первого дня даже доныне,

будучи уверен в том, что начавший в вас доброе дело будет совершать его даже до дня Иисуса Христа,

как и должно мне помышлять о всех вас, потому что я имею вас в сердце в узах моих, при защищении и утверждении благовествования, вас всех, как соучастников моих в благодати.

[Зач. 236.] Бог – свидетель, что я люблю всех вас любовью Иисуса Христа;

и молюсь о том, чтобы любовь ваша еще более и более возрастала в познании и всяком чувстве,

чтобы, познавая лучшее, вы были чисты и непреткновенны в день Христов,

исполнены плодов праведности Иисусом Христом, в славу и похвалу Божию.

[Зач. 237.] Желаю, братия, чтобы вы знали, что обстоятельства мои послужили к большему успеху благовествования,

так что узы мои о Христе сделались известными всей претории и всем прочим,

и бо́льшая часть из братьев в Господе, ободрившись узами моими, начали с большею смелостью, безбоязненно проповедовать слово Божие.

Некоторые, правда, по зависти и любопрению, а другие с добрым расположением проповедуют Христа.

Одни по любопрению проповедуют Христа не чисто, думая увеличить тяжесть уз моих;

а другие – из любви, зная, что я поставлен защищать благовествование.

Но что до того? Как бы ни проповедали Христа, притворно или искренно, я и тому радуюсь и буду радоваться,

ибо знаю, что это послужит мне во спасение по вашей молитве и содействием Духа Иисуса Христа,

при уверенности и надежде моей, [Зач. 238.] что я ни в чем посрамлен не буду, но при всяком дерзновении, и ныне, как и всегда, возвеличится Христос в теле моем, жизнью ли то, или смертью.

Ибо для меня жизнь – Христос, и смерть – приобретение.

Если же жизнь во плоти доставляет плод моему делу, то не знаю, что избрать.

Влечет меня то и другое: имею желание разрешиться и быть со Христом, потому что это несравненно лучше;

а оставаться во плоти нужнее для вас.

И я верно знаю, что останусь и пребуду со всеми вами для вашего успеха и радости в вере,

дабы похвала ваша во Христе Иисусе умножилась через меня, при моем вторичном к вам пришествии.

[Зач. 239.] Только живите достойно благовествования Христова, чтобы мне, приду ли я и увижу вас, или не приду, слышать о вас, что вы стоите в одном духе, подвизаясь единодушно за веру Евангельскую,

и не страшитесь ни в чем противников: это для них есть предзнаменование погибели, а для вас – спасения. И сие от Бога,

потому что вам дано ради Христа не только веровать в Него, но и страдать за Него

таким же подвигом, какой вы видели во мне и ныне слышите о мне.