Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Ездр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
Псалом 131
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- 10
- 11
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- 18
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
- 26
- 27
- 28
- 29
- 30
- 31
- 32
- 33
- 34
- 35
- 36
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- 43
- 44
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- 54
- 55
- 56
- 57
- 58
- 59
- 60
- 61
- 62
- 63
- 64
- 65
- 66
- 67
- 68
- 69
- 70
- 71
- 72
- 73
- 74
- 75
- 76
- 77
- 78
- 79
- 80
- 81
- 82
- 83
- 84
- 85
- 86
- 87
- 88
- 89
- 90
- 91
- 92
- 93
- 94
- 95
- 96
- 97
- 98
- 99
- 100
- 101
- 102
- 103
- 104
- 105
- 106
- 107
- 108
- 109
- 110
- 111
- 112
- 113
- 114
- 115
- 116
- 117
- 118
- 119
- 120
- 121
- 122
- 123
- 124
- 125
- 126
- 127
- 128
- 129
- 130
- 131
- 132
- 133
- 134
- 135
- 136
- 137
- 138
- 139
- 140
- 141
- 142
- 143
- 144
- 145
- 146
- 147
- 148
- 149
- 150
- 151
131:0
131:1
см.:Неем.13:14;
131:2
131:9
131:12
131:16
Пѣ́снь степе́ней.
Помяни́, Го́споди, Дави́да и всю́ кро́тость его́:
я́ко кля́тся Го́сподеви, обѣща́ся Бо́гу Иа́ковлю:
а́ще вни́ду въ селе́нiе до́му моего́, или́ взы́ду на о́дръ посте́ли моея́:
а́ще да́мъ со́нъ очи́ма мои́ма, и вѣ́ждома мои́ма дрема́нiе, и поко́й скранiа́ма мои́ма:
до́ндеже обря́щу мѣ́сто Го́сподеви, селе́нiе Бо́гу Иа́ковлю.
Се́, слы́шахомъ я́ во Евфра́ѳѣ, обрѣто́хомъ я́ въ поля́хъ Дубра́вы:
вни́демъ въ селе́нiя Его́, поклони́мся на мѣ́сто, идѣ́же стоя́стѣ но́зѣ Его́.
Воскре́сни́, Го́споди, въ поко́й Тво́й, Ты́ и киво́тъ святы́ни Твоея́.
Свяще́нницы Твои́ облеку́тся пра́вдою, и преподо́бнiи Твои́ возра́дуются.
Дави́да ра́ди раба́ Твоего́, не отврати́ лице́ пома́заннаго Твоего́.
Кля́тся Госпо́дь Дави́ду и́стиною, и не отве́ржется ея́: от плода́ чре́ва твоего́ посажду́ на престо́лѣ твое́мъ.
А́ще сохраня́тъ сы́нове твои́ завѣ́тъ Мо́й и свидѣ́нiя Моя́ сiя́, и́мже научу́ я́, и сы́нове и́хъ до вѣ́ка ся́дутъ на престо́лѣ твое́мъ.
Я́ко избра́ Госпо́дь Сiо́на, изво́ли и́ въ жили́ще Себѣ́.
Се́й поко́й Мо́й во вѣ́къ вѣ́ка, здѣ́ вселю́ся, я́ко изво́лихъ и́.
Лови́тву его́ благословля́яй благословлю́, ни́щыя его́ насы́щу хлѣ́бы:
свяще́нники его́ облеку́ во спасе́нiе, и преподо́бнiи его́ ра́достiю возра́дуются.
Та́мо возращу́ ро́гъ Дави́дови, угото́вахъ свѣти́лникъ пома́занному Моему́.
Враги́ его́ облеку́ студо́мъ, на не́мъ же процвѣте́тъ святы́ня моя́.
132:1 Пісня прочан.
Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,
Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,
132:2 що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:
132:3 Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,
132:4 не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,
132:5 аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова!
132:6 Ось ми чули про Нього в Ефрафі, на Яарських полях ми знайшли Його.
132:7 Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!
132:8 Встань же Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!
132:9 Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!
132:10 Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.
132:11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!
132:12 Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!
132:13 Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:
132:14 То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,
132:15 поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!
132:16 Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.
132:17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника,
132:18 ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!
132:1Ein Lied, zu singen auf dem Weg nach Jerusalem.
HERR, denk doch an David,
an alle Mühe, die er auf sich nahm!
132:2Denk an das feierliche Versprechen,
das er dir, dem starken Gott Jakobs, gab:
das er dir, dem starken Gott Jakobs, gab:
132:3»Ich werde mein Haus nicht mehr betreten,
ich lege mich nicht mehr auf mein Bett,
ich lege mich nicht mehr auf mein Bett,
132:4ich gestatte meinen Augen keinen Schlaf
und gönne mir keine Ruhe mehr,
und gönne mir keine Ruhe mehr,
132:5bis ich einen Platz gefunden habe,
wo der HERR wohnen kann,
der starke Gott Jakobs!«
wo der HERR wohnen kann,
der starke Gott Jakobs!«
132:6In Efrata bekamen wir Nachricht
von der Bundeslade des HERRN
und wir fanden sie in der Nähe von Jáar.
von der Bundeslade des HERRN
und wir fanden sie in der Nähe von Jáar.
132:7Kommt, wir gehen zur Wohnung des HERRN
und werfen uns zu seinen Füßen nieder!
und werfen uns zu seinen Füßen nieder!
132:8Steh auf, HERR, begleite deine Lade,
das Wahrzeichen deiner gewaltigen Macht!
Komm zu deinem Ruheplatz!
das Wahrzeichen deiner gewaltigen Macht!
Komm zu deinem Ruheplatz!
132:9Gib deinen Priestern Vollmacht,
uns deinen Beistand zu vermitteln!
Alle deine Treuen sollen jubeln!
uns deinen Beistand zu vermitteln!
Alle deine Treuen sollen jubeln!
132:10David, deinem Vertrauten, zuliebe
weise unseren König nicht zurück,
ihn, den du gesalbt und eingesetzt hast!
weise unseren König nicht zurück,
ihn, den du gesalbt und eingesetzt hast!
132:11Der HERR hat es David geschworen
und diesen Schwur nimmt er nicht zurück:
»Ich erwähle einen deiner Söhne
zu deinem Nachfolger auf dem Thron!
und diesen Schwur nimmt er nicht zurück:
»Ich erwähle einen deiner Söhne
zu deinem Nachfolger auf dem Thron!
132:12Wenn er sich an den Bund mit mir hält
und meinen Weisungen gehorcht,
dann soll auch ihm ein Sohn als König folgen.
Und das soll gelten für alle Generationen!«
und meinen Weisungen gehorcht,
dann soll auch ihm ein Sohn als König folgen.
Und das soll gelten für alle Generationen!«
132:13Ja, der HERR hat den Zionsberg ausgewählt,
er hat ihn zu seiner Wohnstätte bestimmt:
er hat ihn zu seiner Wohnstätte bestimmt:
132:14»Hier soll für immer mein Ruheplatz sein,
hier will ich wohnen, das ist mein Wille!
hier will ich wohnen, das ist mein Wille!
132:15Ich will die Zionsstadt reich versorgen,
ihre Armen mache ich satt.
ihre Armen mache ich satt.
132:16Ihren Priestern gebe ich Vollmacht,
ihr meinen Beistand zu vermitteln;
alle meine Treuen sollen jubeln!
ihr meinen Beistand zu vermitteln;
alle meine Treuen sollen jubeln!
132:17Und hier lasse ich die Nachkommen Davids mächtig werden;
im Haus des Königs, den ich gesalbt habe,
entzünde ich ein Licht, das nicht erlöschen soll.
im Haus des Königs, den ich gesalbt habe,
entzünde ich ein Licht, das nicht erlöschen soll.
132:18Seine Feinde bedecke ich mit Schande,
doch seine Krone soll immer heller strahlen!«
doch seine Krone soll immer heller strahlen!«
Синодальный
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (рус. гражд.)
- Церковнослав. (цс)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Бируковы)
- Рус. (прп. Макарий Алтайский)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- Czech (Bible Kralicka [1613])
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Hebrew
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Tajik
- Ukrainian (Homenko)
1 Господи, вспомни всё сокрушение Давида, озабоченного построением скинии, которая тогда стояла на полях Иарима. 7 Пойдем к подножию места постоянного пребывания Господа и пусть все радуются. 10 Не отврати, Господи, Твоего Лица от помазанника Твоего, из потомства Давида, которому Ты обещал Свое благоволение. 13 Господь избрал Сион Своим жилищем навеки и будет изливать Свое благоволение на всех людей. Он возрастит рог Давида и постыдит всех его врагов.
Песнь восхождения.
Вспомни, Господи, Давида и все сокрушение его:
как он клялся Господу, давал обет Сильному Иакова:
«не войду в шатер дома моего, не взойду на ложе мое;
не дам сна очам моим и веждам моим – дремания,
доколе не найду места Господу, жилища – Сильному Иакова».
Вот, мы слышали о нем в Ефрафе, нашли его на полях Иарима.
Пойдем к жилищу Его, поклонимся подножию ног Его.
Стань, Господи, на место покоя Твоего, – Ты и ковчег могущества Твоего.
Священники Твои облекутся правдою, и святые Твои возрадуются.
Ради Давида, раба Твоего, не отврати лица помазанника Твоего.
Клялся Господь Давиду в истине, и не отречется ее: «от плода чрева твоего посажу на престоле твоем.
Если сыновья твои будут сохранять завет Мой и откровения Мои, которым Я научу их, то и их сыновья во веки будут сидеть на престоле твоем».
Ибо избрал Господь Сион, возжелал [его] в жилище Себе.
«Это покой Мой на веки: здесь вселюсь, ибо Я возжелал его.
Пищу его благословляя благословлю, нищих его насыщу хлебом;
священников его облеку во спасение, и святые его радостью возрадуются.
Там возращу рог Давиду, поставлю светильник помазаннику Моему.
Врагов его облеку стыдом, а на нем будет сиять венец его».