Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Ездр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
Псалом 34
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- 6
- 7
- 8
- 9
- 10
- 11
- 12
- 13
- 14
- 15
- 16
- 17
- 18
- 19
- 20
- 21
- 22
- 23
- 24
- 25
- 26
- 27
- 28
- 29
- 30
- 31
- 32
- 33
- 34
- 35
- 36
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- 43
- 44
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- 54
- 55
- 56
- 57
- 58
- 59
- 60
- 61
- 62
- 63
- 64
- 65
- 66
- 67
- 68
- 69
- 70
- 71
- 72
- 73
- 74
- 75
- 76
- 77
- 78
- 79
- 80
- 81
- 82
- 83
- 84
- 85
- 86
- 87
- 88
- 89
- 90
- 91
- 92
- 93
- 94
- 95
- 96
- 97
- 98
- 99
- 100
- 101
- 102
- 103
- 104
- 105
- 106
- 107
- 108
- 109
- 110
- 111
- 112
- 113
- 114
- 115
- 116
- 117
- 118
- 119
- 120
- 121
- 122
- 123
- 124
- 125
- 126
- 127
- 128
- 129
- 130
- 131
- 132
- 133
- 134
- 135
- 136
- 137
- 138
- 139
- 140
- 141
- 142
- 143
- 144
- 145
- 146
- 147
- 148
- 149
- 150
- 151
34:0
34:2
34:3
34:6
34:9
34:12
34:13
34:14
34:16
34:17
34:20
34:22
34:24
34:25
34:28
Псало́мъ Дави́ду.
Суди́, Го́споди, оби́дящыя мя́, побори́ борю́щыя мя́.
Прiими́ ору́жiе и щи́тъ и воста́ни въ по́мощь мою́:
изсу́ни ме́чь и заключи́ сопроти́въ гоня́щихъ мя́: рцы́ души́ мое́й: спасе́нiе твое́ е́смь А́зъ.
Да постыдя́тся и посра́мятся и́щущiи ду́шу мою́, да возвратя́тся вспя́ть и постыдя́тся мы́слящiи ми́ зла́я.
Да бу́дутъ я́ко пра́хъ предъ лице́мъ вѣ́тра, и А́нгелъ Госпо́день оскорбля́я и́хъ:
да бу́детъ пу́ть и́хъ тма́ и по́лзокъ, и А́нгелъ Госпо́день погоня́яй и́хъ:
я́ко ту́не скры́ша ми́ па́губу сѣ́ти своея́, всу́е поноси́ша души́ мое́й.
Да прiи́детъ ему́ сѣ́ть, ю́же не вѣ́сть, и лови́тва, ю́же скры́, да обы́метъ и́, и въ сѣ́ть да впаде́тъ въ ню́.
Душа́ же моя́ возра́дуется о Го́сподѣ, возвесели́тся о спасе́нiи Его́.
Вся́ ко́сти моя́ реку́тъ: Го́споди, Го́споди, кто́ подо́бенъ Тебѣ́? Избавля́яй ни́ща изъ руки́ крѣ́пльшихъ его́, и ни́ща, и убо́га от расхища́ющихъ его́.
Воста́вше на мя́ свидѣ́теле непра́веднiи, я́же не вѣ́дяхъ, вопроша́ху мя́.
Возда́ша ми́ лука́вая возъ блага́я, и безча́дiе души́ мое́й.
А́зъ же, внегда́ они́ стужа́ху ми́, облача́хся во вре́тище и смиря́хъ посто́мъ ду́шу мою́, и моли́тва моя́ въ нѣ́дро мое́ возврати́тся.
Я́ко бли́жнему, я́ко бра́ту на́шему, та́ко угожда́хъ: я́ко пла́чя и сѣ́туя, та́ко смиря́хся.
И на мя́ возвесели́шася и собра́шася: собра́шася на мя́ ра́ны, и не позна́хъ: раздѣли́шася, и не умили́шася.
Искуси́ша мя́, подражни́ша мя́ подражне́нiемъ, поскрежета́ша на мя́ зубы́ свои́ми.
Го́споди, когда́ у́зриши? Устро́й ду́шу мою́ от злодѣ́йства и́хъ, от ле́въ единоро́дную мою́.
Исповѣ́мся Тебѣ́ въ це́ркви мно́зѣ, въ лю́дехъ тя́жцѣхъ восхвалю́ Тя.
Да не возра́дуются о мнѣ́ вражду́ющiи ми́ непра́ведно, ненави́дящiи мя́ ту́не и помиза́ющiи очи́ма:
я́ко мнѣ́ у́бо ми́рная глаго́лаху, и на гнѣ́въ ле́сти помышля́ху.
Разшири́ша на мя́ уста́ своя́, рѣ́ша: бла́гоже, бла́гоже, ви́дѣша о́чи на́ши.
Ви́дѣлъ еси́, Го́споди, да не премолчи́ши: Го́споди, не отступи́ от мене́.
Воста́ни, Го́споди, и вонми́ суду́ моему́, Бо́же мо́й и Го́споди мо́й, на прю́ мою́.
Суди́ ми, Го́споди, по пра́вдѣ Твое́й, Го́споди Бо́же мо́й, и да не возра́дуются о мнѣ́.
Да не реку́тъ въ сердца́хъ свои́хъ: бла́гоже, бла́гоже души́ на́шей: ниже́ да реку́тъ: пожро́хомъ его́.
Да постыдя́тся и посра́мятся вку́пѣ ра́дующiися зло́мъ мои́мъ: да облеку́тся въ сту́дъ и сра́мъ велерѣ́чующiи на мя́.
Да возра́дуются и возвеселя́тся хотя́щiи пра́вды моея́: и да реку́тъ вы́ну, да возвели́чится Госпо́дь, хотя́щiи ми́ра рабу́ Его́.
И язы́къ мо́й поучи́тся пра́вдѣ Твое́й, ве́сь де́нь хвалѣ́ Твое́й.
35:1לְדָוִד–
–רִיבָה יְהוָה אֶת־יְרִיבַי; לְחַם, אֶת־לֹחֲמָי׃
35:2הַחֲזֵק מָגֵן וְצִנָּה; וְקוּמָה, בְּעֶזְרָתִי׃
35:3וְהָרֵק חֲנִית וּסְגֹר לִקְרַאת רֹדְפָי; אֱמֹר לְנַפְשִׁי, יְשֻׁעָתֵךְ אָנִי׃
35:4יֵבֹשׁוּ וְיִכָּלְמוּ מְבַקְשֵׁי נַפְשִׁי יִסֹּגוּ אָחוֹר וְיַחְפְּרוּ; חֹשְׁבֵי, רָעָתִי׃
35:5יִהְיוּ, כְּמֹץ לִפְנֵי־רוּחַ; וּמַלְאַךְ יְהוָה דּוֹחֶה׃
35:6יְהִי־דַרְכָּם, חֹשֶׁךְ וַחֲלַקְלַקּוֹת; וּמַלְאַךְ יְהוָה, רֹדְפָם׃
35:7כִּי־חִנָּם טָמְנוּ־לִי שַׁחַת רִשְׁתָּם; חִנָּם, חָפְרוּ לְנַפְשִׁי׃
35:8תְּבוֹאֵהוּ שׁוֹאָה לֹא־יֵדָע וְרִשְׁתּוֹ אֲשֶׁר־טָמַן תִּלְכְּדוֹ; בְּשׁוֹאָה, יִפָּל־בָּהּ׃
35:9וְנַפְשִׁי תָּגִיל בַּיהוָה; תָּשִׂישׂ בִּישׁוּעָתוֹ׃
35:10כָּל עַצְמוֹתַי תֹּאמַרְנָה יְהוָה, מִי כָמוֹךָ מַצִּיל עָנִי מֵחָזָק מִמֶּנּוּ; וְעָנִי וְאֶבְיוֹן, מִגֹּזְלוֹ׃
35:11יְקוּמוּן עֵדֵי חָמָס; אֲשֶׁר לֹא־יָדַעְתִּי, יִשְׁאָלוּנִי׃
35:12יְשַׁלְּמוּנִי רָעָה תַּחַת טוֹבָה, שְׁכוֹל לְנַפְשִׁי׃
35:13וַאֲנִי בַּחֲלוֹתָם לְבוּשִׁי שָׂק, עִנֵּיתִי בַצּוֹם נַפְשִׁי; וּתְפִלָּתִי, עַל־חֵיקִי תָשׁוּב׃
35:14כְּרֵעַ־כְּאָח לִי הִתְהַלָּכְתִּי; כַּאֲבֶל־אֵם, קֹדֵר שַׁחוֹתִי׃
35:15וּבְצַלְעִי שָׂמְחוּ וְנֶאֱסָפוּ נֶאֶסְפוּ עָלַי נֵכִים וְלֹא יָדַעְתִּי; קָרְעוּ וְלֹא־דָמּוּ׃
35:16בְּחַנְפֵי לַעֲגֵי מָעוֹג; חָרֹק עָלַי שִׁנֵּימוֹ׃
35:17אֲדֹנָי כַּמָּה תִּרְאֶה הָשִׁיבָה נַפְשִׁי מִשֹּׁאֵיהֶם; מִכְּפִירִים, יְחִידָתִי׃
35:18אוֹדְךָ בְּקָהָל רָב; בְּעַם עָצוּם אֲהַלְלֶךָּ׃
35:19אַל־יִשְׂמְחוּ־לִי אֹיְבַי שֶׁקֶר; שֹׂנְאַי חִנָּם, יִקְרְצוּ־עָיִן׃
35:20כִּי לֹא שָׁלוֹם, יְדַבֵּרוּ וְעַל רִגְעֵי־אֶרֶץ; דִּבְרֵי מִרְמוֹת יַחֲשֹׁבוּן׃
35:21וַיַּרְחִיבוּ עָלַי, פִּיהֶם אָמְרוּ הֶאָח הֶאָח; רָאֲתָה עֵינֵינוּ׃
35:22רָאִיתָה יְהוָה אַל־תֶּחֱרַשׁ; אֲדֹנָי, אֲל־תִּרְחַק מִמֶּנִּי׃
35:23הָעִירָה וְהָקִיצָה לְמִשְׁפָּטִי; אֱלֹהַי וַאדֹנָי לְרִיבִי׃
35:24שָׁפְטֵנִי כְצִדְקְךָ יְהוָה אֱלֹהָי, וְאַל־יִשְׂמְחוּ־לִי׃
35:25אַל־יֹאמְרוּ בְלִבָּם הֶאָח נַפְשֵׁנוּ; אַל־יֹאמְרוּ, בִּלַּעֲנוּהוּ׃
35:26יֵבֹשׁוּ וְיַחְפְּרוּ יַחְדָּו שְׂמֵחֵי רָעָתִי יִלְבְּשׁוּ־בֹשֶׁת וּכְלִמָּה; הַמַּגְדִּילִים עָלָי׃
35:27יָרֹנּוּ וְיִשְׂמְחוּ חֲפֵצֵי צִדְקִי וְיֹאמְרוּ תָמִיד יִגְדַּל יְהוָה; הֶחָפֵץ, שְׁלוֹם עַבְדּוֹ׃
35:28וּלְשׁוֹנִי תֶּהְגֶּה צִדְקֶךָ; כָּל־הַיּוֹם תְּהִלָּתֶךָ׃
35:1 Давидів.
Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,
Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,
35:2 візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!
35:3 Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!
35:4 Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою;
хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.
35:5 Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
35:6 нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,
35:7 бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!
35:8 Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!
35:9 А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!
35:10 Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе?
Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.
Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.
35:11 Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,
35:12 віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!
35:13 А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє…
35:14 Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений…
35:15 А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те;
кричать, і не вмовкають,
кричать, і не вмовкають,
35:16 з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами…
35:17 Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це?
Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!
35:18 Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!
35:19 Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,
35:20 бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,
35:21 свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага!
Наші очі це бачили!
Наші очі це бачили!
35:22 Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!
35:23 Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,
35:24 розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,
35:25 нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули…
35:26 Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!
35:27 Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!
35:28 А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!
Таджикский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (цс)
- Церковнослав. (рус. гражд.)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (Юнгеров)
- Рус. (Бируковы)
- Рус. (прп. Макарий Алтайский)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- Czech (Bible Kralicka [1613])
- English (NKJV)
- English (KJV)
- English (NRSV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (LXX, Rahlfs)
- Italian
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Romanian
- Polish
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Ukrainian (Homenko)
Таронаи Довуд. Ба мухолифонам, эй Парвардигор, мухолифат намо, бо ҷангҷӯёнам ҷанг кун;
Сипар ва ҷавшан бигир, ва ба мадади ман бархез;
Ва найзаро бикаш ва пеши роҳи таъқибкунандагони маро бигир; ба ҷонам бигӯй: «Ман наҷоти ту ҳастам!»
Бигзор ҷӯяндагони ҷонам шармсор ва расво шаванд; бадандешонам қафо гарданд ва шарманда шаванд;
Мисли каҳ пеши бод бошанд, ва фариштаи Парвардигор онҳоро биронад;
Роҳашон торик ва лағжонак бошад, ва фариштаи Парвардигор онҳоро таъқиб намояд,
Зеро ки бе сабабе барои ман доми худро бар рӯи чоҳ дар чуқурие пинҳон кардаанд; онро бе сабаб барои ҷонам кандаанд.
Бигзор бар ӯ ҳалокати ногаҳоние биёяд, ва доме ки пинҳон кардааст, худи ӯро бигирад; дар торикӣ дар он фурӯ ғалтад.
Валекин ҷонам дар Парвардигор хурсандӣ хоҳад кард; дар наҷоти Ӯ шод хоҳам шуд.
Хамаи устухонҳоям мегӯянд: Парвардигоро! Кист монанди Ту, ки камбағалро бечора аз каси пурзӯртар аз вай халос мекунӣ, ва бечораву камбағалу мискинро аз ғораткунандаи вай!
Гувоҳони Шоҳидони бадкин бархостаанд: он чи намедонам, аз ман мепурсанд;
Ба ивази некӣ ба ман бадӣ мекунанд, ҷонамро гирифтори ҳалокат бекасӣ мегардонанд.
Валекин ман дар бемории онҳо палос мепӯшидам, ҷонамро бо рӯзадорӣ азоб медодам, аммо бигзор дуоям ба оғӯшам баргардад.
Мисли он ки дӯстам ё бародарам бошад, рафтор мекардам; мисли он ки барои модарам мотам гирифта бошам, ғамгин ва сархам будам.
Валекин вақте ки меафтодам, шодӣ мекарданд ва ҷамъ мешуданд; нокасоне бар зидди ман ҷамъ мешуданд, ки намешинохтам; маро дашном медоданд, ва бас намекарданд;
Бо масхаракунандагони дурӯя дар ҳаққи ман дандонҳои худро ғиҷиррос мезанонданд.
Худовандо! То ба кай нигоҳ хоҳӣ кард? Ҷонамро аз ситамҳои онҳо, ягонаамро аз шерони ҷавон халос кун.
Туро дар ҷамоати бузург сипос хоҳам гуфт, дар миёни қавми азим Туро ситоиш хоҳам кард,
То онҳое ки ноҳақ ба ман душманӣ доранд, бар ман шодкомӣ наёбанд, онҳое ки бесабаб аз ман нафрат доранд, ба ҳамдигар чашмакӣ назананд;
Зеро ки на дар бораи сулҳу осоиштагӣ сухан меронанд, балки дар ҳаққи сулҳҷӯёни замин тӯҳматҳои макромез мебофанд;
Ва даҳони худро ба ман воз карда, мегӯянд: «Ҳай-ҳай, чашми мо дид!»
Инҳоро Ту, эй Парвардигор, дидаӣ, хомӯш набош. Худовандо! Аз ман дур набош.
Барои мурофиаи ман, барои даъвои ман аз хоб хез ва бедор шав, эй Худои ман ва Худованди ман!
Маро аз рӯи росткории Худ дар доварӣ ҳимоя намо, эй Парвардигор Худои ман, то ки бар ман шодкомӣ наёбанд,
Ва дар дили худ нагӯянд: «Ҳа, Бале, Ҳай-ҳай, хости ҷонамон шуд инро мехостем!» Ва нагӯянд: «Ӯро фурӯ бурдем».
Бигзор онҳое ки дар мусибати бадбахтии ман шодӣ мекунанд, якҷоя шарманда ва расво шаванд, онҳое ки бар ман калонигарӣ менамоянд, куртаи пероҳани шармандагӣ хиҷолат дар бар кунанд.
Бигзор онҳое ки хоҳишманди ҳаққонияти мананд, шод ва хурсанд шаванд ва доимо гӯянд: «Афзун бод бузургии Парвардигор, ки осоиши бандаи Худро хоҳон аст!»
Ва забонам росткории Туро ва ҳамду санои Туро ҳар рӯз баён хоҳад кард.