Ве́тхий Заве́т:
Быт.
Исх.
Лев.
Чис.
Втор.
Нав.
Суд.
Руф.
1Цар.
2Цар.
3Цар.
4Цар.
1Пар.
2Пар.
1Езд.
Неем.
2Езд.
Тов.
Иудиф.
Есф.
Иов.
Пс.
Притч.
Еккл.
Песн.
Прем.
Сир.
Ис.
Иер.
Плч.
ПослИер.
Вар.
Иез.
Дан.
Ос.
Иоил.
Ам.
Авд.
Ион.
Мих.
Наум.
Авв.
Соф.
Аг.
Зах.
Мал.
1Мак.
2Мак.
3Мак.
3Ездр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Но́вый Заве́т: Мф. Мк. Лк. Ин. Деян. Иак. 1Пет. 2Пет. 1Ин. 2Ин. 3Ин. Иуд. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Флп. Кол. 1Фес. 2Фес. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Евр. Откр.
Скрыть
1:14
см.:Деян.17:30;
1:17
см.:Втор.10:17;
1:18
1:20
1:21
1:24
[Зач. 58А.] Пе́тръ, апо́столъ Иису́съ Христо́въ, избра́ннымъ прише́лцемъ разсѣ́янiя По́нта, Галаті́и, Каппадокі́и, Асі́и и Виѳині́и,
по прозрѣ́нiю Бо́га Отца́, во святы́ни Ду́ха, въ послуша́нiе и кропле́нiе Кро́ве Иису́съ Христо́вы: благода́ть ва́мъ и ми́ръ да умно́жится.
[Зач. 58Б.] Благослове́нъ Бо́гъ и Оте́цъ Го́спода на́шего Иису́са Христа́, И́же по мно́зей Свое́й ми́лости порожде́й на́съ во упова́нiе жи́во воскресе́нiемъ Иису́съ Христо́вымъ от ме́ртвыхъ,
въ наслѣ́дiе нетлѣ́нно и нескве́рно и неувяда́емо, соблюде́но на небесѣ́хъ ва́съ ра́ди,
и́же си́лою Бо́жiею соблюда́еми есте́ чрезъ вѣ́ру, во спасе́нiе гото́вое яви́тися во вре́мя послѣ́днее.
О не́мже ра́дуйтеся, ма́ло ны́нѣ, а́ще лѣ́по е́сть, приско́рбни бы́вше въ разли́чныхъ напа́стѣхъ:
да искуше́нiе ва́шея вѣ́ры многочестнѣ́йше зла́та ги́бнуща, огне́мъ же искуше́на, обря́щется въ похвалу́ и че́сть и сла́ву, во открове́нiи Иису́съ Христо́вѣ,
Его́же не ви́дѣвше лю́бите, [и] на Него́же ны́нѣ не зря́ще, вѣ́рующе же, ра́дуетеся ра́достiю неизглаго́ланною и просла́вленною,
прiе́млюще кончи́ну вѣ́рѣ ва́шей, спасе́нiе душа́мъ:
о не́мже спасе́нiи взыска́ша и испыта́ша проро́цы, и́же о ва́шей благода́ти прореко́ша,
испыта́юще, въ каково́ или́ въ ко́е вре́мя явля́ше въ ни́хъ Ду́хъ Христо́въ, пре́жде свидѣ́телствуя о Христо́выхъ стра́сте́хъ, и о сла́вахъ, я́же по си́хъ:
и́мже откры́ся, я́ко не и́мъ самѣ́мъ, но на́мъ служа́ху сiя́, я́же ны́нѣ возвѣсти́шася ва́мъ благовѣствова́вшими ва́мъ Ду́хомъ Святы́мъ по́сланнымъ съ небесе́, въ ня́же жела́ютъ А́нгели прини́кнути.
[Зач. 58В.] Тѣ́мже, [возлю́бленнiи,] препоя́савше чре́сла помышле́нiя ва́шего, трезвя́щеся, соверше́ннѣ упова́йте на приноси́мую ва́мъ благода́ть открове́нiемъ Иису́съ Христо́вымъ.
Я́ко ча́да послуша́нiя, не преобразу́ющеся пе́рвыми невѣ́дѣнiя ва́шего похотѣ́нiи,
но по зва́вшему вы́ Свято́му, и са́ми святи во все́мъ житiи́ бу́дите.
Зане́ пи́сано е́сть: святи бу́дите, я́ко А́зъ свя́тъ е́смь.
И а́ще Отца́ называ́ете нелицемѣ́рно судя́ща кому́ждо по дѣ́лу, со стра́хомъ житiя́ ва́шего вре́мя жи́телствуйте,
вѣ́дяще, я́ко не истлѣ́ннымъ сребро́мъ или́ зла́томъ изба́вистеся от су́етнаго ва́шего житiя́ отцы́ пре́даннаго,
но честно́ю Кро́вiю я́ко А́гнца непоро́чна и пречи́ста Христа́,
предувѣ́дѣна у́бо пре́жде сложе́нiя мíра, я́вльшася же въ послѣ́дняя лѣ́та ва́съ ра́ди,
и́же Его́ ра́ди вѣ́руете въ Бо́га воздви́гшаго Его́ изъ ме́ртвыхъ и сла́ву Ему́ да́вша, я́ко да вѣ́ра ва́ша и упова́нiе бу́детъ на Бо́га.
Ду́шы ва́шя очи́стивше въ послуша́нiи и́стины Ду́хомъ, въ братолю́бiе нелицемѣ́рно, от чи́ста се́рдца дру́гъ дру́га люби́те прилѣ́жно,
порожде́ни не от сѣ́мене истлѣ́нна, но неистлѣ́нна, сло́вомъ жива́го Бо́га и пребыва́юща во вѣ́ки.
Зане́ вся́ка пло́ть я́ко трава́, и вся́ка сла́ва человѣ́ча я́ко цвѣ́тъ тра́вный: и́зсше трава́, и цвѣ́тъ ея́ отпаде́:
глаго́лъ же Госпо́день пребыва́етъ во вѣ́ки. Се́ же е́сть глаго́лъ благовѣствова́нный въ ва́съ.
В этом переводе выбранная книга отсутствует
Петро, апостол Ісуса Христа, захожанам Розпорошення: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, вибраним
із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров́ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир!
Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа,
на спадщину нетлінну й непорочну та нев́янучу, заховану в небі для вас,
що ви бережені силою Божою через віру на спасіння, яке готове з́явитися останнього часу.
Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями,
щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з́явленні Ісуса Христа.
Ви Його любите, не бачивши, і віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, а вірувавши, радієте невимовною й славною радістю,
бо досягаєте мети віри вашої спасіння душам.
Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благодать, призначену вам.
Вони досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них.
Їм відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благовісників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися Анголи.
Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з́явленні Ісуса Христа.
Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання,
але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні,
бо написано: Будьте святі, Я бо святий!
І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання.
І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків,
але дорогоцінною кров́ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти,
що призначений був іще перед закладинами світу, але був з́явлений вам за останнього часу.
Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.
Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного,
бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим.
Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав́яний: засохне трава то й цвіт опаде,
а Слово Господнє повік пробуває!
А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії.
А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії.
Таджикский
Языки
- Добавить язык
- Церковнослав. (цс)
- Церковнослав. (рус. гражд.)
- Рус. (Синодальный)
- Рус. (Синод. с ударе́-ми)
- Рус. (еп. Кассиан)
- Рус. (К.П. Победоносцев)
- Arab (JAB)
- Arab (AVD)
- Azerbaijani
- Armenian
- Belarusian
- Bulgarian
- Chinese (simpl.)
- Croatian (S&D)
- Czech (Bible Kralicka [1613])
- English (NKJV)
- English (NRSV)
- English (KJV)
- Estonian
- Finnish (1992)
- French (LSG)
- Georgian (ancient)
- Georgian
- German (MLU, 1912)
- German (GNB)
- Greek (NT Byz)
- Greek (TGV)
- Greek (NA, 28)
- Hebrew NT by Delitzsch
- Italian (CEI 1974)
- Italian
- Kazakh
- Kyrgyz
- Latin (Nova Vulgata)
- Latvian
- Polish
- Romanian
- Portuguese
- Serbian (synod.)
- Serbian
- Spanish (RVR 1995)
- Swedish (Folkbibeln)
- Syriac Bible
- Ukrainian (Homenko)
- Uzbek
Перус, ки ҳаввории Исои Масеҳ аст, ба ғарибоне ки дар вилоятҳои Понтус, Ғалотия, Каппадокия, Осиё ва Битуния пароканда мебошад,
Ва мувофиқи таъиноти пешакии Худои Падар, бо тақдиси Рўҳ, барои итоат ва пошидани Хуни Исои Масеҳ интихоб шудаанд: файз ва осоиштагӣ бар шумо фаровон бод.
Муборак аст Худо ва Падари Худованди мо Исои Масеҳ, ки бо марҳамати бузурги Худ, ба василаи эьҳёи Исои Масеҳ аз мурдагон, моро аз нав ба вуҷуд овард барои умеди зинда,
Барои мероси бефано, пок ва пажмурданашаванда, ки дар осмон барои шумо маҳфуз аст,
Ки бо қуввати Худо ба воситаи имон нигоҳ дошта мешавад барои наҷоте ки муҳайё шудааст, то ки дар замони охир ба зуҳур ояд.
Дар ин бора шодӣ кунед, дар сурате ки ҳоло, агар лозим шавад, аз озмоишҳои гуногун андаке андўҳгин мешавед.
Имони шумо аз тилло, ки бо вуҷуди озмуда шуданаш дар оташ ҳам фонӣ мебошад, гаронбаҳотар аст. Ин имон аз имтиҳон мегузарад ва барои ҳамд ва шавкат ва ҷалол дар вақти зуҳури Исои Масеҳ холис ба миён меояд.
Шумо Ўро надида дўст медоред, ва агарчи Ўро ҳанўз надидаед, ба Ў имон меоваред ва бо шодмонии молокалом ва пур аз ҷалол шодӣ мекунед
Ва ба мақсади имони худ, яъне ба наҷоти ҷонҳотон ноил мешавед.
Тафтишот ва тадқиқоти анбиё ба ҳамин наҷот таалуқ дошт, ва онҳо файзеро, ки барои шумо таъин шуда буд, пешгўӣ кардаанд.
Онҳо тадқиқ намудаанд, ки кадом ва чӣ гуна замонро Рўҳи Масеҳе ки андаруни онҳо буд, нишон додааст, вақте ки Он аз уқубатҳои Масеҳ ва аз ҷалоле ки баъд аз он фаро хоҳад расид, пешакӣ хабар медод.
Ба онҳо ошкор шуда буд, ки на ба худашон, балки ба мо хизмат кардаанд дар хусуси он чи ҳоло ба шумо мавъиза шудааст ва воситаи онҳое ки Рўҳулқудси аз осмон фиристодашуда ба шумо башорат додаанд, яъне он чи, ки фариштагон мехоҳанд андарунаш назар андозанд.
Бинобар ин, камари ақли худро маҳкам баста ва ҳушьёр шуда, ба файзе ки дар вақти зуҳури Исои Масеҳ ба шумо ато хоҳад шуд, комилан умедвор бошед.
Ҳамчун бачагони фармонбардор, ба ҳавасҳои пештарае ки дар вақти нодонии худ доштед, мувофиқат накунед,
Балки, чунон ки Даъваткунандаи шумо мақаддас аст, худатон низ дар тамоми рафторатон муқаддас бошед,
Зеро ки навишта шудааст: “Муқаддас бошед, чунки Ман муқаддас ҳастам“.
Ва агар шумо Ўро Падар мехонед, ки бе рўйбинӣ ҳар касро аз рўи аъмолаш доварӣ мекунед, пас замони ғурбати худро бо худотарсӣ бигзаронед,
Чун медонед, ки шумо на бо фидияи нуқра ё тилло харида шудаед аз ҳаёти ботиле ки аз падарони худ мерос гирифтаед,
Балки бо Хуни гаронбаҳои Масеҳ, ҳамчун барраи беайб ва пок,
Ки пеш аз таъсиси ҷаҳон пешакӣ таъин шуда буд, лекин дар замони охир барои шумо зоҳир шудааст,
Ки ба воситаи Масеҳ шумо ба Худое имон овардаед, ки Масеҳро аз мурдагон эҳьё кард ва ба Ў ҷалол бахшид, то ки шумо ба Худо имон ва умед дошта бошед.
Чун ҷонҳои худро бо итоати ростӣ ба воситаи Рўҳ барои бародардўстии бериё пок кардаед, доимо якдигарро аз самими қалб дўст бидоред,
Ҳамчун касоне ки аз нав ба вуҷуд омадаед на аз тухми фонӣ, балки аз тухми бефано, ба василаи каломи Худо, ки зинда аст ва то абад боқист.
Зеро ки ҳар ҷисм мисли алаф аст, ва ҳар ҷалоли одамӣ мисли гули алаф; алаф хушк мешавад, ва гули он мерезад;
Аммо каломи Худованд то абад боқист. Ва ин аст он каломе ки ба шумо мавъиза шудааст.