О люду ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини-шкідники, ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, обернулись назад!

У що будете биті ще, коли неслухняними далі ви будете?
Хвора ваша вся голова, і все серце боляще…

Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав́язувані, і оливою не порозм́якшувані…

Земля ваша спустошена, огнем спалені ваші міста, поле ваше, на ваших очах поїдають чужинці його, з того всього пустиня, немов з руйнування чужинців!…

І позосталась Сіонська дочка, мов курінь в винограднику, мов шатро на ночліг в огірковому полі, як місто обложене…

Коли б був Господь Саваот не лишив нам останку малого, ми були б як Содом, до Гоморри ми стали б подібні…

Послухайте слова Господнього, содомські князі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморський,

нащо Мені многота ваших жертов?
говорить Господь.
Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крови биків та овець і козлів не жадаю!

Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір́я Мої?

Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно;
новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!…

Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх…

Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі!
Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров́ю…

Умийтесь, очистьте себе!
Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе!

Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!

Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг;
якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони!

Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати.

А коли ви відмовитеся й неслухняними будете, меч пожере вас, бо уста Господні сказали оце!

Як стало розпусницею вірне місто: було повне воно правосуддя, справедливість у нім пробувала, тепер же розбійники!

Срібло твоє стало жужелицею, твоє питво водою розпущене…

Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить…

Тому то говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїлів: О, буду Я тішитися над Своїми супротивниками, і помщусь на Своїх ворогах!

І на тебе Я руку Свою оберну, і твою жужелицю немов лугом витоплю, і все твоє оливо повідкидаю!

І верну твоїх суддів, як перше було, і твоїх радників, як напочатку.
По цьому тебе будуть звати: місто справедливости, місто вірне!

Правосуддям Сіон буде викуплений, а той, хто навернеться в нім, справедливістю.

А знищення грішників та винуватців відбудеться разом, і ті, що покинули Господа, будуть понищені.

І будете ви посоромлені за ті дуби, що їх пожадали, і застидаєтеся за садки, які вибрали ви.

Бо станете ви, як той дуб, що листя всихає йому, і як сад, що не має води.

І станеться сильний кострицею, його ж діло за іскру, і вони обоє попаляться разом, і не буде нікого, хто б те погасив!

Узбекский

В этом переводе выбранная книга отсутствует

Синодальный

Языки

1 Вступление. 2 Возмущение сыновей Божиих. 10 Жертвы тщетны; удалите злые деяния. 18 «Если будут грехи ваши, как багряное …» 21 Развращение Иерусалима; «Я … очищу с тебя примесь».

Видение Исаии, сына Амосова, которое он видел о Иудее и Иерусалиме, во дни Озии, Иоафама, Ахаза, Езекии – царей Иудейских.

Слушайте, небеса, и внимай, земля, потому что Господь говорит: Я воспитал и возвысил сыновей, а они возмутились против Меня.

Вол знает владетеля своего, и осел – ясли господина своего; а Израиль не знает [Меня], народ Мой не разумеет.

Увы, народ грешный, народ обремененный беззакониями, племя злодеев, сыны погибельные! Оставили Господа, презрели Святаго Израилева, – повернулись назад.

Во что вас бить еще, продолжающие свое упорство? Вся голова в язвах, и все сердце исчахло.

От подошвы ноги до темени головы нет у него здорового места: язвы, пятна, гноящиеся раны, неочищенные и необвязанные и не смягченные елеем.

Земля ваша опустошена; города ваши сожжены огнем; поля ваши в ваших глазах съедают чужие; все опустело, как после разорения чужими.

И осталась дщерь Сиона, как шатер в винограднике, как шалаш в огороде, как осажденный город.

Если бы Господь Саваоф не оставил нам небольшого остатка, то мы были бы то же, что Содом, уподобились бы Гоморре.

Слушайте слово Господне, князья Содомские; внимай закону Бога нашего, народ Гоморрский!

К чему Мне множество жертв ваших? говорит Господь. Я пресыщен всесожжениями овнов и туком откормленного скота, и крови тельцов и агнцев и козлов не хочу.

Когда вы приходите являться пред лице Мое, кто требует от вас, чтобы вы топтали дворы Мои?

Не носи́те больше даров тщетных: курение отвратительно для Меня; новомесячий и суббот, праздничных собраний не могу терпеть: беззаконие – и празднование!

Новомесячия ваши и праздники ваши ненавидит душа Моя: они бремя для Меня; Мне тяжело нести их.

И когда вы простираете руки ваши, Я закрываю от вас очи Мои; и когда вы умножаете моления ваши, Я не слышу: ваши руки полны крови.

Омойтесь, очиститесь; удалите злые деяния ваши от очей Моих; перестаньте делать зло;

научитесь делать добро, ищите правды, спасайте угнетенного, защищайте сироту, вступайтесь за вдову.

Тогда придите – и рассудим, говорит Господь. Если будут грехи ваши, как багряное, – как снег убелю; если будут красны, как пурпур, – как во́лну убелю.

Если захотите и послушаетесь, то будете вкушать блага земли;

если же отречетесь и будете упорствовать, то меч пожрет вас: ибо уста Господни говорят.

Как сделалась блудницею верная столица, исполненная правосудия! Правда обитала в ней, а теперь – убийцы.

Серебро твое стало изгарью, вино твое испорчено водою;

князья твои – законопреступники и сообщники воров; все они любят подарки и гоняются за мздою; не защищают сироты, и дело вдовы не доходит до них.

Посему говорит Господь, Господь Саваоф, Сильный Израилев: о, удовлетворю Я Себя над противниками Моими и отмщу врагам Моим!

И обращу на тебя руку Мою и, как в щелочи, очищу с тебя примесь, и отделю от тебя все свинцовое;

и опять буду поставлять тебе судей, как прежде, и советников, как вначале; тогда будут говорить о тебе: «город правды, столица верная».

Сион спасется правосудием, и обратившиеся сыны его – правдою;

всем же отступникам и грешникам – погибель, и оставившие Господа истребятся.

Они будут постыжены за дубравы, которые столь вожделенны для вас, и посрамлены за сады, которые вы избрали себе;

ибо вы будете, как дуб, которого лист опал, и как сад, в котором нет воды.

И сильный будет отрепьем, и дело его – искрою; и будут гореть вместе, – и никто не потушит.