Скрыть
1:1
1:5
1:11
1:13
1:19
1:20
1:25
1:26
1:27
1:28
1:30
1:31
1:33
1:35
1:36
1:37
1:39
1:41
1:42
1:43
1:45
Церковнославянский (рус)
[Зач. 1.] Зача́ло Ева́нгелiа Иису́са Христа́, Сы́на Бо́жiя,
я́коже е́сть пи́сано во проро́цѣхъ: се́, А́зъ посыла́ю А́нгела Мо­его́ предъ лице́мъ Тво­и́мъ, и́же угото́витъ пу́ть Тво́й предъ Тобо́ю.
Гла́съ вопiю́щаго въ пусты́ни: угото́вайте пу́ть Госпо́день, пра́вы твори́те стези́ Его́.
Бы́сть Иоа́н­нъ крестя́й въ пусты́ни и проповѣ́дая креще́нiе покая́нiя во от­пуще́нiе грѣхо́въ.
И исхожда́­ше къ нему́ вся́ Иуде́йская страна́ и Иерусали́мляне: и креща́хуся вси́ во Иорда́нѣ рѣцѣ́ от­ него́, исповѣ́да­ю­ще грѣхи́ своя́.
Бѣ́ же Иоа́н­нъ оболче́нъ власы́ велблу́жди, и по́ясъ усме́нъ о чреслѣ́хъ его́, и яды́й акри́ды и ме́дъ ди́вiй.
И проповѣ́даше, глаго́ля: гряде́тъ Крѣ́плiй мене́ вслѣ́дъ мене́, Ему́же нѣ́смь досто́инъ прекло́нься разрѣши́ти реме́нь сапо́гъ Его́:
а́зъ у́бо крести́хъ вы́ водо́ю: То́й же крести́тъ вы́ Ду́хомъ Святы́мъ.
[Зач. 2.] И бы́сть во о́нѣхъ дне́хъ, прiи́де Иису́съ от­ Назаре́та Галиле́йскаго и крести́ся от­ Иоа́н­на во Иорда́нѣ.
И а́бiе восходя́ от­ воды́, ви́дѣ разводя́щася небеса́ и Ду́ха я́ко го́лубя, сходя́ща На́нь.
И гла́съ бы́сть съ небесе́: Ты́ еси́ Сы́нъ Мо́й воз­лю́блен­ный, о Не́мже благоволи́хъ.
И а́бiе Ду́хъ изведе́ Его́ въ пусты́ню.
И бѣ́ ту́ въ пусты́ни дні́й четы́редесять, искуша́емь сатано́ю, и бѣ́ со звѣрьми́: и А́нгели служа́ху Ему́.
По преда́нiи же Иоа́н­новѣ, прiи́де Иису́съ въ Галиле́ю, проповѣ́дая Ева́нгелiе Ца́р­ст­вiя Бо́жiя
и глаго́ля, я́ко испо́лнися вре́мя и при­­бли́жися Ца́р­ст­вiе Бо́жiе: пока́йтеся и вѣ́руйте во Ева́нгелiе.
[Зач. 3.] Ходя́ же при­­ мо́ри Галиле́йстѣмъ, ви́дѣ Си́мона и Андре́а бра́та [того́] Си́мона, вмета́юща мре́жи въ мо́ре: бѣ́ста бо ры́баря.
И рече́ и́ма Иису́съ: прiиди́та вслѣ́дъ Мене́, и сотворю́ ва́съ бы́ти ловца́ человѣ́комъ.
И а́бiе оста́вльша мре́жи своя́, по Не́мъ идо́ста.
И преше́дъ ма́ло от­ту́ду, узрѣ́ Иа́кова Зеведе́ова и Иоа́н­на бра́та его́, и та́ въ корабли́ стро́яща мре́жа:
и а́бiе воз­зва́ я́. И оста́вльша отца́ сво­его́ Зеведе́а въ корабли́ съ нае́мники, по Не́мъ идо́ста.
И внидо́ша въ Капернау́мъ: и а́бiе въ суббо́ты в­ше́дъ въ со́нмище, уча́­ше.
И дивля́хуся о уче́нiи Его́: бѣ́ бо учя́ и́хъ я́ко вла́сть имы́й, и не я́ко кни́жницы.
[Зач. 4.] И бѣ́ въ со́нмищи и́хъ человѣ́къ въ ду́сѣ нечи́сте, и воз­зва́,
глаго́ля: оста́ви, что́ на́мъ и Тебѣ́, Иису́се Назаряни́не? При­­ше́лъ еси́ погуби́ти на́съ: вѣ́мъ Тя́, кто́ еси́, Святы́й Бо́жiй.
И запрети́ ему́ Иису́съ, глаго́ля: умолчи́ и изы́ди изъ него́.
И стрясе́ его́ ду́хъ нечи́стый, и возопи́ гла́сомъ вели́кимъ, и изы́де изъ него́.
И ужасо́шася вси́, я́коже стяза́тися и́мъ къ себѣ́, глаго́лющымъ: что́ е́сть сiе́? [и] что́ уче́нiе но́вое сiе́, я́ко по о́бласти и духово́мъ нечи́стымъ вели́тъ, и послу́шаютъ Его́?
Изы́де же слу́хъ Его́ а́бiе во всю́ страну́ Галиле́йску.
[Зач. 5.] И а́бiе изъ со́нмища изше́дше, прiидо́ша въ до́мъ Си́моновъ и Андре́овъ, со Иа́ковомъ и Иоа́н­номъ.
Те́ща же Си́монова лежа́­ше огне́мъ жего́ма: и а́бiе глаго́лаша Ему́ о не́й.
И при­­сту́пль воз­дви́же ю́, е́мь за ру́ку ея́: и оста́ви ю́ о́гнь а́бiе, и служа́­ше и́мъ.
По́здѣ же бы́в­шу, егда́ захожда́­ше со́лнце, при­­ноша́ху къ Нему́ вся́ неду́жныя и бѣсны́я.
И бѣ́ ве́сь гра́дъ собра́л­ся къ две́ремъ.
И исцѣли́ мно́ги злѣ́ стра́ждущыя разли́чными неду́ги: и бѣ́сы мно́ги изгна́, и не оставля́ше глаго́лати бѣ́сы, я́ко вѣ́дяху Его́ Христа́ су́ща.
[Зач. 6.] И у́тро, но́щи су́щей зѣло́, воста́въ изы́де, и и́де въ пу́сто мѣ́сто, и ту́ моли́тву дѣ́яше.
И гна́ша Его́ Си́монъ и и́же съ ни́мъ:
и обрѣ́тше Его́, глаго́лаша Ему́, я́ко вси́ Тебе́ и́щутъ.
И глаго́ла и́мъ: и́демъ въ бли́жнiя ве́си и гра́ды, да и та́мо проповѣ́мъ: на сiе́ бо изыдо́хъ.
И бѣ́ проповѣ́дая на со́нмищихъ и́хъ, во все́й Галиле́и, и бѣ́сы изгоня́.
И прiи́де къ Нему́ прокаже́нъ, моля́ Его́ и на колѣ́ну при­­пада́я предъ Ни́мъ, и глаго́ля Ему́, я́ко, а́ще хо́щеши, мо́жеши мя́ очи́стити.
Иису́съ же милосе́рдовавъ, просте́ръ ру́ку, косну́ся его́, и глаго́ла ему́: хощу́, очи́стися.
И ре́кшу ему́, а́бiе отъи́де от­ него́ прокаже́нiе, и чи́стъ бы́сть.
И запре́щь ему́, а́бiе изгна́ его́:
и глаго́ла ему́: блюди́, никому́же ничесо́же рцы́: но ше́дъ покажи́ся иере́еви и при­­неси́ за очище́нiе твое́, я́же повелѣ́ Моисе́й, во свидѣ́тел­ст­во и́мъ.
О́нъ же изше́дъ нача́тъ проповѣ́дати мно́го и проноси́ти сло́во, я́коже ктому́ не мощи́ Ему́ я́вѣ во гра́дъ вни́ти: но внѣ́ въ пусты́хъ мѣ́стѣхъ бѣ́. И при­­хожда́ху къ Нему́ от­всю́ду.
Французский (LSG)
Commencement de l'Évangile de Jésus Christ, Fils de Dieu.
Selon ce qui est écrit dans Ésaïe, le prophète: Voici, j'envoie devant toi mon messager, Qui préparera ton chemin;
C'est la voix de celui qui crie dans le désert: Préparez le chemin du Seigneur, Aplanissez ses sentiers.
Jean parut, baptisant dans le désert, et prêchant le baptême de repentance, pour la rémission des péchés.
Tout le pays de Judée et tous les habitants de Jérusalem se rendaient auprès de lui; et, confessant leurs péchés, ils se faisaient baptiser par lui dans le fleuve du Jourdain.
Jean avait un vêtement de poils de chameau, et une ceinture de cuir autour des reins. Il se nourrissait de sauterelles et de miel sauvage.
Il prêchait, disant: Il vient après moi celui qui est plus puissant que moi, et je ne suis pas digne de délier, en me baissant, la courroie de ses souliers.
Moi, je vous ai baptisés d'eau; lui, il vous baptisera du Saint Esprit.
En ce temps-là, Jésus vint de Nazareth en Galilée, et il fut baptisé par Jean dans le Jourdain.
Au moment où il sortait de l'eau, il vit les cieux s'ouvrir, et l'Esprit descendre sur lui comme une colombe.
Et une voix fit entendre des cieux ces paroles: Tu es mon Fils bien-aimé, en toi j'ai mis toute mon affection.
Aussitôt, l'Esprit poussa Jésus dans le désert,
où il passa quarante jours, tenté par Satan. Il était avec les bêtes sauvages, et les anges le servaient.
Après que Jean eut été livré, Jésus alla dans la Galilée, prêchant l'Évangile de Dieu.
Il disait: Le temps est accompli, et le royaume de Dieu est proche. Repentez-vous, et croyez à la bonne nouvelle.
Comme il passait le long de la mer de Galilée, il vit Simon et André, frère de Simon, qui jetaient un filet dans la mer; car ils étaient pêcheurs.
Jésus leur dit: Suivez-moi, et je vous ferai pêcheurs d'hommes.
Aussitôt, ils laissèrent leurs filets, et le suivirent.
Étant allé un peu plus loin, il vit Jacques, fils de Zébédée, et Jean, son frère, qui, eux aussi, étaient dans une barque et réparaient les filets.
Aussitôt, il les appela; et, laissant leur père Zébédée dans la barque avec les ouvriers, ils le suivirent.
Ils se rendirent à Capernaüm. Et, le jour du sabbat, Jésus entra d'abord dans la synagogue, et il enseigna.
Ils étaient frappés de sa doctrine; car il enseignait comme ayant autorité, et non pas comme les scribes.
Il se trouva dans leur synagogue un homme qui avait un esprit impur, et qui s'écria:
Qu'y a-t-il entre nous et toi, Jésus de Nazareth? Tu es venu pour nous perdre. Je sais qui tu es: le Saint de Dieu.
Jésus le menaça, disant: Tais-toi, et sors de cet homme.
Et l'esprit impur sortit de cet homme, en l'agitant avec violence, et en poussant un grand cri.
Tous furent saisis de stupéfaction, de sorte qu'il se demandaient les uns aux autres: Qu'est-ce que ceci? Une nouvelle doctrine! Il commande avec autorité même aux esprits impurs, et ils lui obéissent!
Et sa renommée se répandit aussitôt dans tous les lieux environnants de la Galilée.
En sortant de la synagogue, ils se rendirent avec Jacques et Jean à la maison de Simon et d'André.
La belle-mère de Simon était couchée, ayant la fièvre; et aussitôt on parla d'elle à Jésus.
S'étant approché, il la fit lever en lui prenant la main, et à l'instant la fièvre la quitta. Puis elle les servit.
Le soir, après le coucher du soleil, on lui amena tous les malades et les démoniaques.
Et toute la ville était rassemblée devant sa porte.
Il guérit beaucoup de gens qui avaient diverses maladies; il chassa aussi beaucoup de démons, et il ne permettait pas aux démons de parler, parce qu'ils le connaissaient.
Vers le matin, pendant qu'il faisait encore très sombre, il se leva, et sortit pour aller dans un lieu désert, où il pria.
Simon et ceux qui étaient avec lui se mirent à sa recherche;
et, quand ils l'eurent trouvé, ils lui dirent: Tous te cherchent.
Il leur répondit: Allons ailleurs, dans les bourgades voisines, afin que j'y prêche aussi; car c'est pour cela que je suis sorti.
Et il alla prêcher dans les synagogues, par toute la Galilée, et il chassa les démons.
Un lépreux vint à lui; et, se jetant à genoux, il lui dit d'un ton suppliant: Si tu le veux, tu peux me rendre pur.
Jésus, ému de compassion, étendit la main, le toucha, et dit: Je le veux, sois pur.
Aussitôt la lèpre le quitta, et il fut purifié.
Jésus le renvoya sur-le-champ, avec de sévères recommandations,
et lui dit: Garde-toi de rien dire à personne; mais va te montrer au sacrificateur, et offre pour ta purification ce que Moïse a prescrit, afin que cela leur serve de témoignage.
Mais cet homme, s'en étant allé, se mit à publier hautement la chose et à la divulguer, de sorte que Jésus ne pouvait plus entrer publiquement dans une ville. Il se tenait dehors, dans des lieux déserts, et l'on venait à lui de toutes parts.
Рус. (Аверинцев)
Начало благовестия Иисуса Христа [Сына Божия].
Как написано у пророка Исаии:
«Вот, Я шлю Ангела Моего пред лицом Твоим.
который уготовит Тебе путь,
голос вопиющего в пустыне:
«уготовьте пути Господу,
выпрямляйте тропы
Его», –
явился в пустыне Иоанн Креститель, возвещая крещение покаяния ради прощения грехов.
И выходила к нему вся страна Иудейская и все жители Иерусалима, и принимали от него крещение в реке Иордан, исповедуя грехи свои.
И носил Иоанн одежду из верблюжьей шерсти, и пояс из кожи на бедрах, и кормился саранчой и диким медом,
и возвещал, говоря:
«Идет за мною Тот, Кто сильнее меня, у Кого я недостоин, наклонясь, развязать завязки обуви.
Я крестил вас водою, а Он будет крестить вас Духом Святым».
И свершилось во дни те: пришел Иисус из Назарета, что в Галилее, и принял крещение от Иоанна в Иордане.
И когда Он выходил из воды, тотчас увидел разверзающиеся небеса и Духа, подобно горлице, нисходящего на Него.
И был голос с неба:
«Ты – Сын Мой Возлюбленный, на Тебе благоволение Мое».
И тотчас Дух гонит Его в пустыню;
и пробыл Он в пустыне сорок дней, принимая искушение от Сатаны. И был Он со зверями, и ангелы служили Ему.
А после того, как Иоанн был схвачен, пришел Иисус в Галилею, возвещая Благовестие Божие
и говоря, что срок исполнился и Царствие Божие совсем близко:
«Покайтесь и веруйте в Благовестие!»
И проходя по берегу Галилейского моря, увидел Он Симона и Симонова брата Андрея, закидывающих в море сети, потому что были они рыболовы.
И сказал им Иисус:
«Ступайте за Мною, и я сделаю так, что вы станете ловцами людей».
И они тотчас, оставив сети, пошли за Ним.
Он же, пройдя немного далее, увидел Иакова, сына Зеведея, и Иоанна, брата его, которые тоже были в лодке и чинили сети;
и тотчас Он призвал их. И они, оставив своего отца Зеведея в лодке с работниками, ушли за Ним.
И входят они в Капернаум. И тотчас, войдя в субботу в синагогу, Он стал учить.
И они дивились поучениям Его; ибо Он учил их как тот, кто имеет власть, а не так, как книжники.
тотчас оказался у них синагоге человек, обуреваемый нечистым духом, и он вскричал:
«Чего Ты хочешь от нас, Иисус Назарянин? Ты пришел на погибель нам! Знаю, кто Ты, Святой Божий!»
И пригрозил ему Иисус, говоря:
«Замолчи и выйди из него!»
И сотрясши того человека судорогой, нечистый дух вышел из него с громким воплем.
И все пришли в ужас и стали спрашивать друг у друга:
«Что это такое? Неслыханное учение, со властью! И нечистым духам отдает повеления, и те слушаются Его!»
И слух о Нем тотчас разошелся по всей округе Галилейской.
И тотчас, выйдя из синагоги, Он с Иаковом и Иоанном пришел в дом Симона и Андрея .
А теща Симона лежала в сильном жару, и Ему тотчас говорят про нее
И Он, подойдя и взяв ее за руку, поставил ее на ноги; и жар оставил ее, и она стала им служить.
А ввечеру, когда зашло солнце, к Нему стали приносить всех больных и одержимых,
и весь город собралcя у дверей.
И Он исцелил многих больных, страдавших разнообразными недугами, и многих бесов изгнал. И Он не дозволял бесам глаголать, ибо они знали, кто Он.
И ранним утром, встав затемно, вышел Он и удалился в пустынное место, и там молился.
И поспешили вслед за Ним Симон с товарищами,
и отыскали Его, и говорят Ему:
«Все Тебя ищут!»
И Он говорит им:
«Пойдем отсюда в соседние селения, чтобы Мне и там проповедовать! Ибо на это дело Я вышел».
И пошел Он по всей Галилее, проповедуя в их синагогах и изгоняя бесов.
И подходит к Нему прокаженный, умоляя Его, и падая на колени, и говоря, что, мол, если Ты хочешь, Ты можешь меня очистить.
И Он, сжалившись, простирает руку Свою, дотрагивается и говорит:
«Хочу очистись!»
И с того тотчас сошла проказа, и он стал чист.
, И строго взглянув на него, Иисус оттолкнул его
и говорит ему:
«Смотри, никому ничего не рассказывай! Напротив, ступай, покажись священнику и пожертвуй за свое очищение, что велел Моисей; это и будет им свидетельством».
А тот, чуть вышел, принялся громко возвещать и разглашать дело, так что Иисусу уж и нельзя стало открыто входить в город, но пребывал он за городом, в местах безлюдных; и к Нему отовсюду приходили.
Початок Євангелії Ісуса Христа, Сина Божого.
Як у пророка Ісаї написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує.
Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покаяння для прощення гріхів.
І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали гріхи свої.
А Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу, і мав пояс ремінний на стегнах своїх, а їв сарану та мед польовий.
І він проповідував, кажучи: Услід за мною йде он Потужніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв́язати ремінця від узуття Його.
Я христив вас водою, а Той вас христитиме Духом Святим.
І сталося тими днями, прийшов Ісус з Назарету Галілейського, і від Івана христився в Йордані.
І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що сходив на Нього.
І голос із неба почувся: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!
І зараз повів Його Дух у пустиню.
І Він був сорок днів у пустині, випробовуваний від сатани, і перебував зо звіриною.
І служили Йому Анголи.
А коли Іван виданий був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Євангелію,
і говорив: Збулися часи, і Боже Царство наблизилось.
Покайтеся, і віруйте в Євангелію!
А коли Він проходив біля Галілейського моря, то побачив Симона та Андрія, брата Симонового, що невода в море закидали, бо рибалки були.
І сказав їм Ісус: Ідіть услід за Мною, і зроблю, що станете ви ловцями людей.
І зараз вони свого невода кинули, та й пішли вслід за Ним.
А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведеєвого та брата його Івана, що й вони в човні невода лагодили.
І зараз покликав Він їх.
І вони залишили батька свого Зеведея в човні з робітниками, і пішли вслід за Ним.
І приходять вони в Капернаум.
І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.
І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновладний, а не як ті книжники.
І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,
і сказав: Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине?
Ти прийшов погубити нас.
Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий.
Ісус же йому заказав: Замовчи, і вийди з нього!
І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучним, вийшов із нього.
І жахнулися всі, аж питали вони один одного, кажучи: Що це таке?
Нова наука із потугою!
Навіть духам нечистим наказує Він, і вони Його слухають.
І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галілейській країні.
І вийшли вони із синагоги небавом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Симонового й Андрієвого.
А теща Симонова лежала в гарячці;
і зараз сказали про неї Йому.
І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, і гарячка покинула ту, і вона зачала прислуговувати їм.
А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали приносити до Нього недужих усіх та біснуватих.
І все місто зібралося перед дверима.
І Він уздоровив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох демонів повиганяв.
А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.
А над ранком, як дуже ще темно було, уставши, Він вийшов і пішов у місце самітне, і там молився.
А Симон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.
І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: Усі шукають Тебе.
А Він промовляє до них: Ходім в інше місце, до сіл та околишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов.
І пішов, і проповідував в їхніх синагогах по всій Галілеї.
І демонів Він виганяв.
І приходить до Нього прокажений, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: Коли хочеш, Ти можеш очистити мене!
І змилосердився Він, простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: Хочу, будь чистий!
І проказа зійшла з нього хвилі тієї, і чистим він став.
А Він, погрозивши йому, зараз вислав його,
і йому наказав: Гляди, не оповідай нічого нікому.
Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, що Мойсей заповів, їм на свідоцтво.
А він, вийшовши, став багато оповідати й говорити про подію, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебував віддалік по самітних місцях.
І сходилися звідусюди до Нього.
Толкования стиха Скопировать ссылку Скопировать текст Добавить в избранное
Библ. энциклопедия Библейский словарь Словарь библ. образов Практическая симфония
Цитата из Библии каждое утро
TG: t.me/azbible
Viber: vb.me/azbible