Начало мудрости - страх Господень (доброе разумение - у всех, водящихся им), благочестие же пред Богом – начало познания; а нечестивые презирают мудрость и наставление.

Слушай, сын, наставление отца твоего и не отвергай заветов матери твоей,

Потому что чрез это приобретешь прекрасный венок для головы твоей и золотую цепь для шеи твоей.

Сын мой! да не соблазняют тебя нечестивые люди и сам не соглашайся,

Если будут звать тебя, говоря: «иди с нами, будь сообщником убийства, беззаконно скроем в землю мужа праведного,

Поглотим, как ад, его живого и удалим память о нем с земли,

Овладеем дрогоценным его имуществом и наполним дома наши добычею,

Жребий свой бросай с нами, склад у всех будет общий и кошелек у всех нас будет один».

Не ходи в путь с ними, удали ногу твою от тропы их,

Потому что ноги их стремятся на зло и спешат на пролитие крови.

Ибо не напрасно разставляются сети на птиц.

Они, делаясь сообщниками убийства, собирают самим себе гнусное сокровище: конец беззаконных людей - бедственный.

Таковы пути всех, совершающих беззаконие, ибо нечестием они губят свою душу.

Мудрость воспевается на распутиях, на площадях ведет она смелую речь.

На краях стен проповедуется, возседает при вратах правителей, во вратах же города дерзновенно говорит:

«Доколе невинные соблюдают правду, - не постыдятся; безумцы же, жадные до насилия, и нечестивые ненавидят знание

И поэтому заслуживают обвинения. Вот я предложу вам моего дыхания речь, преподам вам мое слово,

Так как я звала, и вы не послушали; умножала слова, и вы не внимали,

Но отвергли мои советы, обличениям моим не вняли:

Посему и я посмеюсь вашей погибели, порадуюсь, когда придет на вас пагуба.

И когда внезапно постигнет вас мятеж, настанет страшное бедствие, подобно бури, когда придет на вас скорбь, теснота и постигнет вас пагуба;

Тогда будете звать меня, и я не услышу вас; будут искать меня злые, и не найдут.

Так как они возненавидели мудрость и слова Господня не приняли,

Не хотели внимать советам моим, а обличения мои осмеяли;

Посему они будут вкушать от плодов путей своих и насыщаться от нечестия своего.

Так как они обижали невинных, то и будут убиты и бедствие погубит нечестивых.

Слушающий же меня будет жить в надежде и почиет без страха от всякого зла».

Украинский (Огієнко)

Приповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

щоб пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

щоб прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

щоб мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

Хай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

щоб пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

Послухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

вони бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

Мій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

Якщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

живих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

Ми знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

Жеребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

сину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

Бож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

то вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

Такі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

Кличе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

на шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете?
Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

за те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

не хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

бо відступство безумних заб́є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

Латинский (Nova Vulgata)

Языки

Parabolae Salomonis filii David regis Israel

ad sciendam sapientiam et disciplinam, ad intellegenda verba prudentiae;

ad suscipiendam eruditionem doctrinae, iustitiam et iudicium et aequitatem,

ut detur parvulis astutia, adulescenti scientia et recogitatio.

Audiat sapiens et addet doctrinam, et intellegens dispositiones possidebit:

animadvertet parabolam et allegoriam, verba sapientium et aenigmata eorum.

Timor Domini principium scientiae. Sapientiam atque doctrinam stulti despiciunt.

Audi, fili mi, disciplinam patris tui et ne reicias legem matris tuae,

quia diadema gratiae sunt capiti tuo, et torques collo tuo.

Fili mi, si te lactaverint peccatores, ne acquiescas eis.

Si dixerint: «Veni nobiscum, insidiemur sanguini, abscondamus tendiculas contra insontem frustra;

deglutiamus eos sicut infernus viventes et integros quasi descendentes in lacum:

omnem pretiosam substantiam reperiemus, implebimus domos nostras spoliis;

sortem mitte nobiscum, marsupium unum sit omnium nostrum»;

fili mi, ne ambules cum eis, prohibe pedem tuum a semitis eorum.

Pedes enim illorum ad malum currunt et festinant, ut effundant sanguinem.

Frustra autem iacitur rete ante oculos pinnatorum.

Ipsique contra sanguinem suum insidiantur et moliuntur fraudes contra animas suas.

Sic semitae omnis ad rapinam intenti: animam ipsius possidentis rapiunt.

Sapientia foris praedicat, in plateis dat vocem suam,

in capite viarum frequentium clamitat, in foribus portarum urbis profert verba sua:

«Usquequo, parvuli, diligitis infantiam, et derisores sibi derisionem cupient, et imprudentes odibunt scientiam?

Convertimini ad correptionem meam; en proferam vobis spiritum meum et ostendam vobis verba mea.

Quia vocavi, et renuistis, extendi manum meam, et non fuit qui aspiceret;

despexistis omne consilium meum et increpationes meas neglexistis.

Ego quoque in interitu vestro ridebo et subsannabo, cum terror vobis advenerit,

cum irruerit ut procella terror, et interitus quasi tempestas ingruerit, quando venerit super vos tribulatio et angustia».

Tunc invocabunt me, et non exaudiam, instanter quaerent me et non invenient me,

eo quod exosam habuerint disciplinam et timorem Domini non elegerint

nec acquieverint consilio meo et despexerint universam correptionem meam.

Comedent igitur fructus viae suae suisque consiliis saturabuntur.

Aversio parvulorum interficiet eos, et securitas stultorum perdet illos.

Qui autem me audierit, absque terrore requiescet et tranquillus erit timore malorum sublato.